O. Fera1, Ye. Kostenko1, M. Fera1, V. Kryvanych1, K. Dyachuk1, A. Negrya1, A. Vatunya1, A. Hainaliy1, K. Kykta1, M. Pokydiuk1, Ya. Sukhanova1, A. Antonenko2, O. Vavrinevych2
1Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
2Institute of Hygiene and Ecology of Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Summary. Objective. Evaluation of the effect of nutritional factors and other factors of life and the environment on emergence, formation and spreading of periodontitis for increasing the effectiveness of prevention measures.
Methods. Sociological and hygienic, epidemiological, mathematical-statistical methods.
Results. Relationship between type and regimen of nutrition, life and environmental factors that most significantly affect the emergence and spreading of periodontitis among 24–29 year old people.
Conclusions. As a result of studies it was found that the following factors have the greatest impact on the development of periodontitis: presence of bad habits, such as smoking, alcohol and drug use (variation coefficient — 20,22144; Spearman's rank correlation coefficient — 0,915); frequency meals a day (variation coefficient — 18,7283; Spearman's rank correlation coefficient — 0,88); compliance with the rules of oral hygiene (variation coefficient — 19,27192; Spearman's rank correlation coefficient — 0,7); food in daily diet (variation coefficient — 17,705; Spearman's rank correlation coefficient — 0,63); type of water supplying (variation coefficient — 27,66816; Spearman's rank correlation coefficient — 0,595); type of nutrition (variation coefficient — 17,565; Spearman's rank correlation coefficient — 0,455).
The obtained results make it possible to offer a range of preventive and therapeutic measures that will establish timely onset, and implement a set of safety measures that will prevent the emergence and development of periodontitis.
Key words: periodontitis incidence, treatment, nutrition type and other nutritional factors, factors of life, environment, the age group of 24–29 year old, the endemic area population.
Вступ. Періодонтит — захворювання, при якому запальний процес розвивається між верхівкою кореня зуба та альвеолярною стінкою зубної альвеоли. Основними змінами в разі захворювання періодонта є різні форми запалення з проявами альтерації, ексудації та проліферації. Незалежно від того, яким етіологічним чинником спричинена запальна реакція, — дією інфекційних і токсичних агентів, унаслідок травматичних або хімічних уражень, запалення починається з альтерації клітин або тканин періодонта [1]. Періодонтит є багатофакторним захворюванням і передбачає врахування взаємопов'язаних факторів, що існують ще до маніфестації хвороби.
Сучасна концепція розвитку захворювань періодонта передбачає врахування впливу як спадкових чинників ризику, так і набутих, до яких відносяться неправильне харчування, багато системних захворювань, куріння, недостатня гігієна порожнини рота, психоемоційні стреси, мікроелементний дефіцит та дефіцит вітамінів, несприятливе екологічне середовище [5].
Вагомий вплив на виникнення періодонтиту має добовий харчовий раціон, який складається на основі фізіологічних потреб організму людини. Для повноцінного функціонування всіх органів і систем необхідна добова кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, саме тому потрібно враховувати пластичну роль складових елементів їжі. Раціон людини повинен бути різноманітним і повноцінним. Слід дотримуватись збалансованого співвідношення продуктів тваринного і рослинного походження, раціонально розподіляти споживання їжі протягом доби [4].
Важливо дотримуватися норм правильного харчування, яке має бути різноманітним. З метою уникнення захворювання органів ротової порожнини в добовому раціоні необхідно обмежити споживання солодощів, кави, а також газованої води, що негативно впливає на зубну емаль.
Забруднення харчових продуктів пестицидами у великих кількостях може бути одним із чинників виникнення періодонтиту [2].
Збереження зубів у хворих із деструктивними змінами в періапікальних тканинах залишається актуальною проблемою стоматології. Це підтверджено дослідженнями, які вказують, що хронічні періодонтити становлять 15–30 % від усіх захворювань щелепно-лицевої ділянки та є результатами незадовільного лікування цього контингенту населення (м. Ужгород та Ужгородський район).
За даними епідеміологічних досліджень, гігієна порожнини рота на популяційному рівні покращилася, однак поширеність захворювань періодонта, зокрема важких форм періодонтитів, залишилася незмінною за останні 20 років [6].
В Ужгороді та Ужгородському районі має місце висока захворюваність на хронічні форми періодонтиту, резистентність до лікування та відсутність високоефективної терапії, що врешті-решт призводить до втрати зубів та вторинної адентії.
Після проведення аналізу численних клінічних та статистичних досліджень періодонтит посів третє місце за частотою звернень після карієсу та пульпіту. Значна поширеність захворювань тканин періодонта та суттєвий вплив аліментарного фактора на виникнення даної патології переконує щодо доцільності наукових досліджень, спрямованих на підвищення ефективності комплексного лікування хворих на хронічний періодонтит і зменшення кількості можливих ускладнень у найближчі та віддалені терміни після лікування [3].
Матеріали та методи. На основі клінічних обстежень населення м. Ужгорода та Ужгородського району було виявлено 188 осіб віком від 24 до 29 років із захворюванням на періодонтит, серед яких було проведено анкетування. В анкеті вказувалося на характер та вид харчування, кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні, тип харчування, частота прийомів їжі на день, кількість перекусів протягом дня, вид вживаної води, кількість вживаної води протягом дня, вид водопостачання, частота чищення зубів та інші показники (всього 33 питання) [7, 8].
У дослідженні використано такі методи:
— соціально-гігієнічний метод (виявлення впливу характеру та способу життя на формування показників стоматологічного здоров'я населення м. Ужгород та Ужгородського району);
— епідеміологічний (вивчення причин, умов (чинників ризику), механізмів формування захворюваності на періодонтит серед населення з метою обґрунтування заходів профілактики та оцінювання їх ефективності);
— математично-статистичний (визначення за допомогою показників варіаційної статистики взаємозв’язку між характером і режимом харчування, способом життя, чинниками довкілля, розрахувавши коефіцієнт рангової кореляції, критерій Стьюдента, коефіцієнт репрезентативності, коефіцієнт імовірності, варіації та достовірності розбіжності);
— медико-соціальний (вид професійної діяльності медичного, психолого-педагогічного та соціально-правового характеру, спрямованих на відновлення, збереження і зміцнення здоров’я).
Усі одержані у ході опитування цифрові дані піддавалися обробці методами варіаційної статистики з використанням програми «Microsoft EXCEL 2007».
Результати дослідження та їх обговорення. У ході дослідження проаналізовано взаємозв’язок між характером харчування та вираженістю ряду факторів побуту, довкілля та періодонтиту в осіб віком від 24 до 29 років. Опитування проводилося із врахуванням статі, віку, складу харчового раціону, кількості та виду спожитої води, дотримання правил гігієни ротової порожнини, наявності шкідливих звичок [7, 8]. Розроблена анкета складалася з 33 питань.
У результаті математичного аналізу даних анкетування було проведено межу чинників, які безпосередньо призводять до виникнення періодонтиту.
Для оцінки мінливості ознак об'єкта, які виражені в різних одиницях вимірювання, використовували коефіцієнт варіації (V).
Проаналізувавши отримані значення коефіцієнта варіації (табл. 1), було виявлено, що на розвиток періодонтиту найбільший вплив для чоловіків мають наступні фактори: кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні — 30,0057; вид водопостачання — 29,84087; дотримання правил особистої гігієни — 28,92641; кількість вживаної води протягом дня — 28,8189; вид вживаної води — 27,10391; вид харчових продуктів у добовому раціоні — 25,73386.
Таблиця 1. Особливості впливу харчування та інших факторів побуту і довкілля на виникнення та розповсюдження періодонтиту за обрахунками коефіцієнта варіації (V у %)
Для жінок пріоритетність факторів була наступною: частота прийомів їжі на день — 29,32268; кількість спожитої води протягом дня — 27,87651; шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю та наркотиків) — 26,37574; вид водопостачання — 25,49545;
дотримання правил гігієни ротової порожнини — 24,72401; тип харчування — 22,8118.
Достовірність впливу досліджуваних факторів оцінювали шляхом розрахунку t-критерію Стьюдента. Було встановлено, що найбільші значення коефіцієнта Стьюдента для чоловіків мають такі фактори: кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні (t=2,5667); частота чищення зубів (t=2,5338); тип харчування (t=2,3705); кількість вживаної води протягом дня (t=2,2765); набір харчових продуктів у добовому раціоні (t=2,2431) (табл. 2).
У жінок розподіл був наступним: частота чищення зубів (t= ,6628); дотримання правил особистої гігієни (t=2,5965); кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні (t=2,356); тип харчування (t=2,0531); частота прийомів їжі на день (t=1,867); вид вживаної води (t=1,85) (таблиця 2).
Таблиця 2. Особливості впливу харчування та інших факторів побуту і довкілля на виникнення та розповсюдження періодонтиту за обрахунками t-критерію Стьюдента (p = 0,05; tcrit = 1,9728; df = 186)
Коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона показує залежність між 2 величинами X та Y і може набувати значень від –1 до 1. Значення +1 означає, що залежність між X та Y є лінійною і всі точки функції лежать на прямій, яка відображає зростання Y при зростанні X. Значення –1 означає, що всі точки лежать на прямій, яка відображає зменшення Y при зростанні X. Якщо коефіцієнт кореляції Пірсона = 0, то саме лінійної кореляції між змінними немає.
Відповідно до показників коефіцієнта Пірсона (табл. 3) було визначено, що більшість факторів мають значний вплив на розвиток даної патології. За силою впливу на чоловіків досліджувані фактори розподілилися наступним чином: кількість перекусів протягом дня — 0,97; вид харчових продуктів у щоденному раціоні — 0,87; частота чищення зубів — 0,82; вид водопостачання — 0,8; кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні — 0,52; для жінок — тип харчування — 0,96; вид харчових продуктів у щоденному раціоні — 0,89; кількість вживаної води протягом дня — 0,82; частота чищення зубів — 0,77; кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні — 0,59.
Таблиця 3. Особливості впливу харчування та інших факторів побуту і довкілля на виникнення та розповсюдження періодонтиту за обрахунками коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона
Згідно з показниками коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (табл. 4) визначено, що на виникнення періодонтиту найбільший вплив мають такі фактори: для чоловіків — частота прийомів їжі на день — 0,96; шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю та наркотиків) — 0,9; харчові продукти у добовому раціоні — 0,84; кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні — 0,68; дотримання правил гігієни ротової порожнини — 0,62; тип харчування — 0,52; для жінок — шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю та наркотиків) — 0,93; вид водопостачання — 0,92; частота прийомів їжі на день — 0,8; кількість вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин у добовому раціоні — 0,8; дотримання правил гігієни ротової порожнини — 0,68; вид харчових продуктів у щоденному раціоні — 0,66.
Таблиця 4. Особливості впливу харчування та інших факторів побуту і довкілля на виникнення та розповсюдження періодонтиту за обрахунками коефіцієнта рангової кореляції Спірмена
Висновки
1. У ході статистичної обробки даних були отримані підтвердження взаємозв’язків між характером та режимом харчування, способом життя, чинниками довкілля та захворюваністю на пульпіт на підставі визначених коефіцієнтів Стьюдента, Спірмена та Пірсона.
2. На основі отриманих результатів встановлено, що до пріоритетних факторів, які впливають на формування та прояв періодонтиту, відносяться наявність шкідливих звичок, а саме: куріння, вживання алкоголю та наркотиків (коефіцієнт варіації — 20,22144; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — 0,915); частота прийомів їжі на день (коефіцієнт варіації — 18,7283, рангової кореляції Спірмена — 0,88); дотримання правил гігієни ротової порожнини (коефіцієнт варіації — 19,27192; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — 0,7); набір харчових продуктів у щоденному раціоні (коефіцієнт варіації — 17,705; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — 0,63); вид водопостачання (коефіцієнт варіації — 27,66816; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — 0,595); тип харчування (коефіцієнт варіації — 17,565; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — 0,455).
3. Харчування дорослого працездатного населення м. Ужгород та Ужгородського району в більшості випадків нераціональне. Добовий харчовий раціон не збалансований за основними інгредієнтами незалежно від віку та статі. У добовому харчовому раціоні переважають молочні, мучні та м’ясні продукти, а рибної, злакової та овочевої продукції недостатня кількість.
4. Одержані результати дають можливість, використовуючи розроблену авторську анкету, запропонувати комплекс профілактичних і лікувальних заходів, які дозволять своєчасно встановити початок захворювання та впровадити комплекс гігієнічних заходів щодо попередження, виникнення і розвитку періодонтиту.
Література
1. Артюшкевич А.С. Заболевания периодонта / А.С. Артюшкевич // Медицинская литература, 2006. —328 с.
2. Експресні лабораторні методи визначення забруднення харчових продуктів, рослинності, води, грунту стронцієм-90, цезієм-137+134. / Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Мотузков І.М. [та ін.] // Санітарна експертиза: Методичні рекомендації. —К. —1994. —14 с.
3. Вагнер В.Д. Санитарно-эпидемиологический режим в стоматологии / В.Д. Вагнер, Т.В. Митянина, С.В. Савельева. —М.: Медицинская книга, 2001. —64 с.
4. Ганич О. Екологія. Природне харчування. Здоров’я. / О. Ганич, Б. Білас. —Ужгород: ВАТ «Патент», 2000. —376 с.
5. Косенко К.Н. Стратегия профилактики основных стоматологических заболеваний с учетом их эпидемиологической и биологической особенностей Украины / К.Н. Косенко, О.В. Деньга // Вісник стоматології. —2009. — №4. —С. 24–25.
6. Пузырев В.П. Генетика мультифакториальных заболеваний между прошлым и будущим / B.П. Пузырев // Медицинская генетика: Ежемесячный научно-практический журнал. —2003. —Т. 2. —С. 498–508.
7. Особливості формування показників захворюваності органів ротової порожнини жителів міста Ужгород у динаміці за 2006–2010 роки / О.В. Фера, М.О. Фера, С.І. Свалявчик [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». —випуск 1 (43). —2012. —C. 167.
8. Фера А.В. Образ жизни и здоровье населения / А.В. Фера. —Ужгород, 2002. —276 с.
REFERENCES
1. Artyushkevich A.S. Zabolevaniya periodonta / A.S. Artyushkevich // Medicinskaya literatura, 2006. —328 s.
2. Ekspresni laboratorni metody vyznachennya zabrudnennya kharchovykh produktiv, roslynnosti, vody, hruntu stronciyem-90, ceziyem-137+134. / Bardov V.H., Omel'chuk S.T., Motuzkov I.M. [ta in.] // Sanitarna ekspertyza: Metodychni rekomendacii. —K. —1994. —14 s.
3. Vagner V.D. Sanitarno-epidemiologicheskij rezhim v stomatologii / V.D. Vagner, T.V. Mityanina, S.V. Savel'eva. — M.: Medicinskaya kniga, 2001. —64 s.
4. Hanych O. Ekolohiya. Pryrodne kharchuvannya. Zdorov’ya. / O. Hanych, B. Bilas. — Uzhhorod: VAT «Patent», 2000. —376 s.
5. Kosenko K.N. Strategiya profilaktiki osnovnykh stomatologicheskikh zabolevanij s uchetom ikh epidemiologicheskoj i biologicheskoj osobennostej Ukrainy / K.N. Kosenko, O.V. Den'ga // Visnyk stomatolohii. —2009. — №4. —S. 24–25.
6. Puzyrev V.P. Genetika mul'tifaktorial'nykh zabolevanij mezhdu proshlym i buduschim / B.P. Puzyrev // Medicinskaya genetika: Ezhemesyachnyj nauchno-prakticheskij zhurnal. —2003. —T. 2. —S. 498–508.
7. Osoblyvosti formuvannya pokaznykiv zakhvoryuvanosti orhaniv rotovoi porozhnyny zhyteliv mista Uzhhorod u dynamici za 2006–2010 roky / O.V. Fera, M.O. Fera, S.I. Svalyavchyk [ta in.] // Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu, seriya «Medycyna». —vypusk 1 (43). —2012. —C. 167.
8. Fera A.V. Obraz zhizni i zdorov'e naseleniya / A.V. Fera. —Uzhgorod, 2002. —276 s.
Надійшла до редакції 21 квітня 2017 р.