Uzhgorod National University, Uzhgorod, Ukraine
Summary. Objective: investigate and analyze causal relationships impact of natural and anthropocentric environmental factors and social conditions that contribute to the emergence and spread of the pulpitis disease among the population of Uzhgorod and Uzhgorod district.
Methods: sociological surveys, analysis of initial dental records, mathematical and statistical methods of data processing using computer programs «Excel» (MS Office 2013, XP) and applications «STATISTICA 6,0» (Stat Soft Inc., USA).
Results: the character of nutrition, relationship between the frequency of stress, sleep duration, SCHLD mechanical trauma, compliance with the rules of oral hygiene and the emergence of pulpitis among people aged 15 to 17.
Conclusions: As the result of our investigation, we have received confirmation of the relations (based on certain Student t — test (tST), the Spearman rank correlation coefficient (r) and the Pearson correlation coefficient (p)) between character of nutrition, the environmental factors and the incidence of pulpitis. Calculating all the odds, we have received the proof of sufficient number of observation (probability ratio, reliability ratio of discrepancy, the Pearson linear correlation coefficient, the Spearman rank correlation coefficient, the t-Student test, representation rate, coefficient of variation). Our results provide an opportunity to create a hygienic recommendations to public awareness with the purpose of the complex prevention of the dental disease.
Key words: pulpitis, teenagers, environment, men, women, risk factors.
Вступ. За результатами епідеміологічних досліджень поширення захворюваності на пульпіт має тенденцію до зростання, незважаючи на значні досягнення в стоматології за даний період. Розвиток цього захворювання пов’язаний з дією низки зовнішніх та внутрішніх факторів, співвідношення яких залежить від індивідуальних особливостей організму [2].
Актуальність проблеми захворюваності на пульпіт обумовлена значною поширеністю та недостатнім вивченням чинників формування даного стоматологічного захворювання, зокрема в залежності від характеру та режиму харчування, способу життя і факторів довкілля. У структурі стоматологічної захворюваності пульпіти посідають третє місце після карієсу і періодонтиту, становлячии 17,5 % [1].
Зростання поширеності захворювання на пульпіт серед населення спонукає до висвітлення багатьох питань, пов’язаних із запобіганням розвитку патології та оцінки чинників її виникнення [7]. За статистикою, кожна 5 людина має цю проблему [6]. Ще недостатньо з’ясовані особливості патогенетичних механізмів формування стоматологічної захворюваності в умовах комплексного впливу різних факторів довкілля та соматичної патології.
Проаналізувавши характер та режим харчування, спосіб життя, вплив зовнішнього середовища на виникнення і поширеність пульпітів, ми виокремили фактори, які найістотніше впливають на формування та перебіг даного захворювання.
Стоматологічне здоров’я людини залежить від багатьох умов. Вважається, що 50 % здоров’я залежить від способу життя — режиму та характеру харчування, куріння, вживання алкоголю, наркотичних засобів, психо-емоційного навантаження, незадовільних матеріально-побутових умов, несприятливого психологічного мікроклімату в сім’ї тощо. На 20 % здоров’я залежить від генотипу і на 20 % — від стану довкілля. І лише на 10 % здоров’я залежить від рівня, якості медичної допомоги населенню. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 70 % людей у світі потребують стоматологічної допомоги [4].
Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайний вплив на життя та здоров’я людини. У більшості дитячого та дорослого населення виявлено порушення повноцінного харчування, що обумовлено незбалансованим режимом і характером харчування (дефіцитом вітамінів, мікроелементів, білків, жирів, вуглеводів). Протягом останнього періоду спостерігається різкий дисбаланс у харчуванні населення. Порушення основних принципів раціонального харчування спричинює цілий ряд захворювань, в тому числі і стоматологічних, оскільки склад харчових продуктів суттєво впливає на захворюваність органів ротової порожнини.
Матеріали та методи. Проаналізовано первинну стоматологічну документацію (індивідуальну картку стоматологічного хворого), досліджено статистику захворюваності на пульпіт населення м. Ужгород за 2010–2015 роки та проведено соціологічне опитування серед 200 пацієнтів віком від 15 до 17 років, хворих на пульпіт. Для проведення запланованого нами дослідження була сформована авторська анкета, яка містила 34 питання, де з’ясовувалися характер і режим харчування, спосіб життя, чинники довкілля, які так чи інакше впливали на виникнення, формування та перебіг захворюваності на пульпіт. Опитування здійснювалося серед пацієнтів стоматологічної поліклініки СОЗ УМВС та учнів УЗОШ І-ІІІ ст. № 20 — ліцею «Лідер». У анкетах респонденти вказували на характер та режим харчування, вид водопостачання, контакт з ґрунтом, токсичними хімічними речовинами, наявність супутніх захворювань (травма щелепно-лицевої ділянки), тривалість сну, частота стресових ситуацій, тощо.
У табл. 1 представлені статистичні дані захворюваності на пульпіт населення м. Ужгород та Ужгородського р-ну за 2010–2015 рр.
Проведений математично-статистичний аналіз даних, одержаних в результаті анкетування відповідної групи населення, дозволив нам встановити взаємозв’язок характеру і режиму харчування, способу життя, чинників довкілля через розрахунки коефіцієнту рангової кореляції, критерія Стьюдента, коефіцієнта репрезентативності, коефіцієнта імовірності, варіації та достовірності розбіжності. Статистичну обробку даних було проведено із використанням «Excel» (MS Office 2013, XP) та програми «STATISTICA 6,0» (Stat Soft Inc., США). На основі категоризації результатів було зроблено висновки щодо виникнення, формування і перебігу пульпіту серед населення Ужгорода та Ужгородського р-ну віком 15–17 років.
Таблиця 1. Захворюваність населення м. Ужгород та Ужгородського району на пульпіт (на 10 тис. населення в %)
При кількості спостережень — 200 та довірчому інтервалі р<0,05 (P(α* – ε < α < α* + ε) = β ця рівність означає, що невідоме значення параметра а з імовірністюb потрапить в інтервал lβ (α* – ε, α* + ε) та ступінь свобод, що є однаковим для всіх даних таблиці df=186 дорівнював t=1,9728.
Якщо отримані коефіцієнти більші або рівні за це число, вони є значимі, якщо ні — мають випадковий характер. Рівень достовірності р<0,05 є достатнім для медичних досліджень.
За цим показником можна стверджувати з ймовірністю 90 %, що результати мають невипадковий характер.
Кореляційний зв’язок (табл. 2) — це зв’язок між ознаками явищ, за якого на величину результативної ознаки, крім факторної, впливають багато інших ознак, які можуть діяти в різних напрямках одночасно чи послідовно. Цей зв’язок характеризується тим, що між факторною і результативною ознаками немає повної відповідності, а лише є певне співвідношення. Особливістю кореляційного зв’язку є те, що кожному значенню факторної ознаки відповідає не одне, а ціла низка значень результативної ознаки. Кореляційний зв’язок можна виявити тільки у вигляді загальної тенденції при масовому порівнянні факторів.
Таблиця 2. Кореляційний зв’язок між ознаками явищ
Критерій Стьюдента (дані табл. 3) — забезпечує оцінку достовірності різниць між групами досліджень. p=0.05; — рівень значимості; tcrit=1.9728 — табличне значення критерія Стьюдента на основі ступенів свободи df=186 ступінь свобод (по формулі = кількість опитаних — 2, тому він однаковий для всієї таблиці) t — обраховане значення критерію Стьюдента Рівень значимості p=0.05 Якщо t>= tcrit, отже, ці величини не є випадковими, між ними є залежність, величини статистично значимі (95 % достовірності).
Таблиця 3. Результати обрахунків критерію Стьюдента з урахуванням віку та статі серед населення м. Ужгород та Ужгородського району p=0,05; tcrit=1,9720; df=198
Якщо менше, тоді величини менш значимі, і вони є випадковими, залежності між ними немає.
Умовно прийнято те, що для медичних досліджень значимі величини мають бути з p=0,05, тобто на 95 % бути достовірними.
Критерій Пірсона (табл. 4) — вказує на залежність між двома величинами (X та Y).
Таблиця 4. Результати обрахунків коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона з урахуванням віку та статі серед населення м. Ужгород та Ужгородського району
Коефіцієнт кореляції набуває значень від –1 до 1. Значення +1 означає, що залежність між X та Y є лінійною, і всі точки функції лежать на прямій, яка відображає зростання Y при зростанні X. Значення –1 означає, що всі точки лежать на прямій, яка відображає зменшення Y при зростанні X. Якщо коефіцієнт кореляції Пірсона = 0, то саме лінійної кореляції між змінними немає.
Критерій Спірмена (табл. 5) — коефіцієнт додатний, якщо величини лінійно зростають.
Таблиця 5. Результати обрахунків коефіцієнта рангової кореляції Спірмена з урахуванням віку та статі серед населення м. Ужгород та Ужгородського району
Від’ємний — якщо при зростанні однієї, відбувається спад іншої.
Дорівнює нулю — якщо зміна однієї величини не впливає на іншу.
Результати досліджень та їх обговорення
Захворювання на пульпіт діагностовано у 200 осіб віком від 15 до 17 років. Серед них у групі 15 років (67 анкетованих): дівчат — 36; хлопців — 31; у групі 16 років (65 анкетованих): дівчат — 34, хлопців — 31; та у групі 17 років (68 анкетованих): дівчат — 35, хлопців — 33.
Встановлено, що найбільший вплив на розвиток захворювання на пульпіт мають такі фактори:
1. Серед осіб віком 15 років:
— Чоловіки:
1. Характер та режим харчування — tST=2,1856, r=0,85, p=0,83
2. Тривалість сну — tST=1,6549, r=–0,26, p=0,92.
3. Механічна травма ЩЛД — tST=2,2916, r=0,11, p=0,87.
— Жінки:
1. Характер та режим харчування — tST=0,8613, r=0,95, p=0,86.
2. Частота стресових ситуацій — tST=1,6136, r=0,3, p=0,47.
3. Рівень освіти — tST= 0,1450, r=0,59, p=0.84.
4. Механічна травма ЩЛД — tST=2,3701, r=0,88, p=0,5.
2. Серед осібвіком 16 років:
— Чоловіки:
1. Характер та режим харчування — tST=0,9257, r=0,87, p=0,91.
2. Механічна травма ЩЛД — tST=1,8191, r=0,83, p=0,26.
3. Дотримання правил гігієни ротової порожнини — tST=1,2573, r=0,83, p=0,32.
— Жінки:
1. Характер та режим харчування. — tST=0,8073, r=0,83, p=0,81
2. Частота стресових ситуацій — tST=2,1301, r=0,09, p=0,91
3. Тривалість сну — tST=1,6992, r=0,49, p=0,88
3. Серед осіб віком 17 років:
— Чоловіки:
1. Вид продуктів харчування у щоденному раціоні — tST=2,0369, r=0,98, p=0,84
2. Частота стресових ситуацій — tST=1,3361, r=0,85, p=0,32
3. Рівень освіти — tST=0,7914, r=0,88, p=0,87
— Жінки:
1. Частота прийому їжі — tST=0,9031, r=0,89, p=0,95
2. Дотримання правил гігієни ротової порожнини — tST=0,8450, r=0,86, p=0,87
3. Частота стресових ситуацій — tST=1,5551, r=0,95, p=0,18.
Аналізуючи дані коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (дані табл. 1 і 5), ми встановили вплив факторів, які найвагоміші для чоловіків та жінок у віковій групі 15–17 років:
— Для чоловіків 15 років найбільший вплив має характер та режим харчування (r=0,85), частота стресових ситуацій (r=0,86), а також інфекційні і вірусні захворювання(г=0,85). Для жінок цього ж віку: характер та режим харчування (r=0,95), вид водопостачання (r=0,85) і спадкова схильність до захворювань (r=0,79). Отже, можна стверджувати, що фактори довкілля такі як: неякісна і ненасичена мікроелементами вода, а також вплив стресових ситуацій на резистентність організму до вірусних та інфекційних захворювань спричиняють схильність до захворюваності на пульпіт серед осіб віком 15 років.— Для чоловіків 16 років найбільш вагомими факторами є характер та режим харчування (r=0,87,) механічна травма щелепно-лицевої ділянки і дотримання правил гігієни ротової порожнини (r=0,83), а для жінок 16 років — характер та режим харчування (r=0,83), частота чищення зубів (r=0,8) і механічна травма щелепно-лицевої ділянки (r=0,6).
Виходячи з цих даних, можемо зробити висновок, що запалення пульпи у осіб віком 16 років найчастіше зумовлене травмою щелепно-лицевої ділянки.
— Для чоловіків 17 років найбільш значимими факторами є вид продуктів харчування (r=0,98) і вид водопостачання (r=0,8). Для жінок цього ж віку найвагоміший вплив має характер та режим харчування (r=0,88), частота стресових ситуацій (r=0,85). Отже, на підставі одержаних результатів для осіб віком 17 років основними факторами ризику виникнення захворюваності на пульпіт є характер та режим харчування, частота стресових ситуацій, що пояснюється зміною умов проживання та психо-емоційним навантаженням.
У результаті проведених досліджень ми отримали підтвердження взаємозв’язків (на підставі t-критерія Стьюдента (tST) та коефіцієнта кореляції Пірсона (p)) між характером і режимом харчування, способом життя, чинниками довкілля та захворюваністю на пульпіт. Найбільш значимими факторам для вікових категорій 15–16 років (як у чоловіків, так і у жінок) виявився характер і режим харчування (відповідно: 15 років — чоловіки tST=2,1856, r=0,85, p=0,83; жінки tST=0,8613, r=0,95, p=0,86; 16 років — чоловіки tST = 0,9257, r=0,87, p=0,91; жінки tST=0,8073, r=0,83, p=0,81; 17 років — чоловіки tST=2,0369, r=0,98, p=0,84; жінки tST=0,9031, r=0,89, p=0,95). Не менш вагомою є частота стресових ситуацій для всіх вікових груп (відповідно: 15 років — чоловіки tST=1, 1627, p=0,24; жінки tST=1,6136, p=0,47; 16 років: жінки tST=2,1301, p=0,91; 17 років — чоловіки tST=1,3361, p=0,32; жінки tST=1,5551, p=0,18) та механічна травма щелепно-лицевої ділянки (відповідно, 15 років: чоловіки tST=2,2916, p=0,87, жінки tST=2,3701, p=0,5; 16 років: чоловіки tST=1,8191, p=0,26, жінки tST= 1,9189, p=0,38).
Рис. 1. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для чоловіків віком 15 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Рис. 2. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для жінок віком 15 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Рис. 3. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для чоловіків віком 16 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Рис. 5. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для чоловіків віком 17 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Рис. 4. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для жінок віком 16 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Рис. 6. Вплив характеру та режиму харчування, способу життя, чинників довкілля на захворюваність на пульпіт для жінок віком 17 років (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена)
Провівши детальний аналіз даних (на підставі t-критерію Стьюдента (tST), коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (r) і коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона (p)), ми з’ясували, що найбільший вплив мають такі фактори: характер і режим харчування, частота стресових ситуацій, механічна травма щелепно-лицевої ділянки, вид водопостачання.
Характер і режим харчування систематично негативно впливають на стан емалі та завдають шкоди здоров’ю органів ротової порожнини. До продуктів, які є найбільш широковживаними серед підлітків віком 15–17 років, можна віднести: шоколад та інші солодощі (містять цукор і крохмаль); деякі фрукти — банани та цитрусові (містять органічні кислоти і вуглеводи); зелений горошок та інжир (мають здатність надовго затримуватися у порожнині рота і є середовищем для сприятливого розвитку патогенної мікрофлори); киселі, різні каші (містять велику кількість клейких речовин, які осідають на зубах у вигляді нальоту), фруктові соки, 90 % яких виготовляються на консервних заводах, які містять високу концентрацію цукру і кислот. Незбалансований добовий харчовий раціон, нераціональне харчування також істотно впливають на виникнення, формування та перебіг патологій органів ротової порожнини, у тому числі й захворюваності на пульпіт.
Вплив стресових ситуації — негативний фактор впливу щодо виникнення захворюваності на пульпіт. Постійні стреси несприятливо впливають на стан органів ротової порожнини.
Механічні травми щелепно-лицевої ділянки виникають при пошкодженні тканин зуба і призводять до анатомо-фізіологічних змін, які супроводжуються місцевими та загальними реакціями. Травми зубів представлені забоєм, тріщиною, переломом коронки або кореня, вивихом зуба. Зазвичай травми зубів серед підлітків віком 15–17 років є наслідком одномоментних, надзвичайних по силі випадків: падіння, удару в щелепу під час аварії, бійки, спортивних занять. Можливі відломи коронки зуба з ушкодженням пульпи, що найбільше спричиняє виникнення захворюваності на пульпіт.
Вид водопостачання має вплив на виникнення захворюваності на пульпіт у зв’язку з невідповідністю води гігієнічним нормам та вимогам. Хімічні, фізичні та органолептичні показники питної води в значній мірі залежать від місця та умов проживання населення.
Висновки.
1. У ході статистичної обробки даних підтверджено взаємозв’язки між характером та режимом харчування, способом життя, чинниками довкілля та захворюваністю на пульпіт на підставі визначених коефіцієнтів Стьюдента, Спірмена та Пірсона.
2. Встановлено взаємозв’язки між характером та режимом харчування, частотою стресових ситуацій, механічною травмою щелепно-лицевої ділянки, видом водопостачання та способом вживання води і дотриманням правил гігієни ротової порожнини із захворюваністю на пульпіт, що підтверджується проведеними розрахунками. Досліджено їх пріоритетні значення у виникненні даного стоматологічного захворювання.
3. Такі фактори довкілля — місце проживання, рівень прибутку, тривалість сну несуттєво впливають на виникнення захворюваності на пульпіт серед обстежуваної групи осіб. Також наявність домашніх тварин, контакт з агресивними хімічними речовинами та контакт з ґрунтом незначною мірою впливають на виникнення захворюваності на пульпіт у даній віковій групі.
4. Розрахований показник коефіцієнта репрезентативності дозволяє стверджувати, що проведені нами обстеження охоплюють достатню кількість вибірок. Коефіцієнт імовірності підтверджує, що усі вищенаведені фактори ризику найчастіше зустрічаються серед досліджуваних нами чинників довкілля, що формують показники захворюваності на пульпіт. Розрахований коефіцієнт варіації вказує, що вибрані нами природні та антропогенні фактори навколишнього середовища й соціальні умови є постійними, тому обумовлюють виникнення та поширеність даного стоматологічного захворювання. Визначений коефіцієнт достовірності розбіжностей підтверджує, що фактори ризику, які мають найбільший вплив, є достовірними.
5. Для ранньої профілактики та ефективного лікування пульпіту в осіб віком від 15 до 17 років необхідно здійснювати регулярні профілактичні цільові стоматологічні огляди, дотримуватись встановлених гігієнічних норм та вимог по догляду за ротовою порожниною, а також оптимізувати характер, режим і добовий раціон харчування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ковальов Є.В. Пульпіт. Патоморфологія. Клініка. Лікування / Є.В. Ковальов, В.М. Петрушенко, А.І. Сидорова / Учбовий посібник для лікарів-стоматологів та студентів стоматологічних відділів і факультетів. — Полтава, фірма «Барз»Інк., 1998. — 120 с.
2. Фера О.В. Гігієнічні аспекти формування стоматологічної патології у мешканців Закарпатської області за 2006–2010 роки / О.В. Фера, Т.В. Єрем, М.О. Фера // «Довкілля та здоров’я». — 2012. — № 4. — С. 77–80.
3. Яворовский О.П. Современные проблемы экогигиены / О.П. Яворовский, 2000.
4. Загальна гігієна та екологія людини : навч. посіб. для студ. стоматол. фак. вищ. мед. навч. закл. ІІІ–IV рівня акредитації / В.Г. Бардов, І.В. Сергета, Г.П. Степаненко [за ред.: В.Г. Бардова, І.В. Сергети] — 2002. — 213 с.
5. Омельчук С.Т. Протизапальне харчування в профілактиці та лікуванні хронічних неінфекційних (у тому числі пухлинних) захворювань людини. Молекулярні захисні механізми біоактивних компонентів їжі [монографія російською мовою] / С.Т. Омельчук, Н.В. Велика, В.М. Залеський. — Вінниця, ПП «Нова Книга», 2006. — P. 59, 63.
6. Царев В.Н. Антимикробная терапия в стоматологии / В.Н. Царев // М.И.А. — 2006. — С. 109–114.
7. Терапевтична стоматологія. [Ніколішин А.К., Ждан В.М., Борисенко А.В. та ін.] / За ред. проф. А.К. Ніколішина. — Полтава: Дівосвіт. — Т1. — 2005. — 302 с.
REFERENCES
1. Koval'ov Ye.V. Pul'pit. Patomorfolohiya. Klinika. Likuvannya / Ye.V. Koval'ov, V.M. Petrushenko, A.I. Sydorova / Uchbovyj posibnyk dlya likariv-stomatolohiv ta studentiv stomatolohichnykh viddiliv i fakul'tetiv. — Poltava, firma «Barz»Ink., 1998. — 120 s.
2. Fera O.V. Hihiyenichni aspekty formuvannya stomatolohichnoi patolohii u meshkanciv Zakarpats'koi oblasti za 2006–2010 roky / O.V. Fera, T.V. Yerem, M.O. Fera // «Dovkillya ta zdorov’ya». — 2012. — № 4. — S. 77–80.
3. Yavorovskij O.P. Sovremennye problemy ekogigieny / O.P. Yavorovskij, 2000.
4. Zahal'na hihiyena ta ekolohiya lyudyny : navch. posib. dlya stud. stomatol. fak. vysch. med. navch. zakl. III–IV rivnya akredytacii / V.H. Bardov, I.V. Serheta, H.P. Stepanenko [za red.: V.H. Bardova, I.V. Serhety] — 2002. — 213 s.
5. Omel'chuk S.T. Protyzapal'ne kharchuvannya v profilaktyci ta likuvanni khronichnykh neinfekcijnykh (u tomu chysli pukhlynnykh) zakhvoryuvan' lyudyny. Molekulyarni zakhysni mekhanizmy bioaktyvnykh komponentiv izhi [monohrafiya rosijs'koyu movoyu] / S.T. Omel'chuk, N.V. Velyka, V.M. Zales'kyj. — Vinnycya, PP «Nova Knyha», 2006. — P. 59, 63.
6. Carev V.N. Antimikrobnaya terapiya v stomatologii / V.N. Carev // M.I.A. — 2006. — S. 109–114.
7. Terapevtychna stomatolohiya. [Nikolishyn A.K., Zhdan V.M., Borysenko A.V. ta in.] / Za red. prof. A.K. Nikolishyna. — Poltava: Divosvit. — T1. — 2005. — 302 s.
Надійшла до редакції 16.01.2016 р.