Hygiene and Ecology Institute, O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Summary. An effective way to prevent the harmful effects of chemical crop protection agents on human health is a hygienic rating of the active substances in foodstuff and agricultural stuffs. The aim of study was a scientific substantiation of the maximum residue levels (MRLs) of new pesticides pymetrozine and diflufenzopyr respectively in rape seeds, corn, rapeseed and corn oil for control of their quality by using pesticide preparations Plenum 50 WG and Kelvin Plus.
Methods. It was performed preliminary calculation of permissible acceptable daily admission of pymetrozine and diflufenzopyr in the human body with foodstuff. The full-scale experiments were held and then the organoleptic research and analytical determination of the mass concentrations of the test substances in agricultural products were carried out.
Conclusion. It was substantiated that MRLs of pymetrozine in seeds of rape would be at 0,02 mg/kg and diflufenzopyr in corn at 0,4 mg/kg. The control of pymetrozine and diflufenzopyr in rapeseed and corn oil was proved to impractical in implementation. It was established that abidance by MRLs potential daily admission of pymetrozine and diflufenzopyr in the human body with foodstuff does not exceed 0,001 and 0,02 mg, respectively, representing 0,56 % and 0,83 % of the acceptable daily admission, defined on the basis of acceptable daily intake.
Key words: pymetrozine, diflufenzopyr, maximum residue levels, rape seeds, corn.
Вступ. Протягом тривалого часу пестициди відіграють важливу роль щодо захисту сільськогосподарських культур та підвищення їхньої врожайності [1]. Але разом з тим значне занепокоєння викликають гострі отруєння хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР), а також наслідки тривалого впливу їхніх низьких рівнів на організм людини [2]. Гострі отруєння пестицидами є глобальною проблемою: саме через гострі отруєння щороку у світі реєструється 300 тис. випадків смертей [3]. Пестициди здатні чинити свій вплив на людину як при її професійній діяльності, так і при використанні ХЗЗР у приватних господарствах, а також упродовж тривалого часу та при одночасному надходженні до організму декількох діючих речовин (д.р.) різними шляхами [2, 4]. За результатами епідеміологічних досліджень був встановлений зв'язок між використанням пестицидів та виникненням онкологічних захворювань, нейротоксичних ефектів, проблем з боку репродуктивної системи, смертністю новонароджених та інше [2].
Необхідна умова реєстрації нових ХЗЗР в Україні — їхнє чітке регламентування з метою попередження шкідливого впливу на людей, тварин та довкілля [1]. Одним з гігієнічних нормативів, який потребує обов’язкового обґрунтування, є максимальний допустимий рівень (МДР) д.р. пестициду в харчовому продукті. МДР — це максимальна кількість д.р. в одиниці маси продукту, яка при щоденному його фізіологічному споживанні впродовж усього життя не спричиняє певних захворювань або патологічних змін в організмі людини, а також не впливає на здоров’я наступних поколінь. У країнах ЄС для оцінки надходження д.р. пестицидів до організму людини з харчовими продуктами та водою використовують maximum residue limits (MRL) — максимальну концентрацію залишку д.р. в/на харчовому продукті чи кормі для тварин [5]. Встановлення MRL ґрунтується на контрольованих польових дослідженнях, в ході яких застосовують пестициди з подальшим збиранням урожаю через відповідні часові інтервали [1].
У системі агропромислового комплексу України важливе місце посідає вирощування олійних культур та виробництво на їхній основі промислової продукції [6]. Умовою збільшення врожайності даних культур є ефективний захист посівів від шкідників та забур’яненості. Так, для захисту посівів ріпаку та кукурудзи запропоновані нові сучасні ХЗЗР — інсектицид піметрозин та гербіцид дифлуфензопір, які є д.р. препаратів Плєнум 50 WG, ВГ (виробництва фірми Сингента Кроп Протекшен, Швейцарія) та Кельвін Плюс (виробництва фірми БАСФ СЕ, Німеччина) відповідно. В Україні препарати на основі даних д.р. раніше не були зареєстровані, а, отже, були відсутні їхні гігієнічні нормативи та регламенти.
Мета роботи. Наукове обґрунтування МДР піметрозину та дифлуфензопіру в харчових продуктах та сільськогосподарській сировині для контролю їхньої якості при використанні препаратів Плєнум 50 WG, ВГ та Кельвін Плюс для захисту посівів ріпаку та кукурудзи від шкідників та бур’янів відповідно.
Матеріали та методи. Піметрозин — селективний інсектицид системної дії з контактною та кишковою активністю. Він є нейроінгібітором харчової активності сисних комах, належить до хімічного класу піридинових азометинів. Дифлуфензопір — селективний післясходовий гербіцид, інгібітор транспорту ауксину, необхідного для росту рослин, належить до семікарбазонів.
Піметрозин та дифлуфензопір малотоксичні за одноразового надходження у шлунок та мають слабо виражену шкірно-резорбтивну токсичність [7, 8], що згідно з ДСанПіН 8.8.1.002-98 [9] дозволяє віднести їх до пестицидів IV класу небезпечності за параметрами гострої пероральної та перкутанної токсичності. Обидві речовини за цими параметрами належать до небезпечних (ІІ клас); не подразнюють шкіру (IV клас); слабо подразнюють слизові оболонки очей (ІІІ клас); піметрозин володіє слабкими сенсибілізуючими властивостями (ІІІ клас), тоді як дифлуфензопір не є алергеном (IV клас). Отже, піметрозин та дифлуфензопір за параметрами первинної токсикологічної оцінки відносяться до II класу небезпечності (лімітуючий критерій — гостра інгаляційна токсичність).
Обґрунтування МДР залишкових кількостей д.р. нових пестицидів проводили в декілька етапів згідно з [10]. На початковому етапі здійснювали попередній розрахунок безпечного допустимого добового надходження піметрозину та дифлуфензопіру до організму людини з харчовими продуктами. В подальшому проводили серію натурних експериментів, в ході яких інсектицид Плєнум 50 WG, ВГ був застосований на посівах озимого ріпаку у нормі витрат 0,25 кг/га одноразово, а гербіцид Кельвін Плюс, ВГ — на посівах кукурудзи з нормою витрат 0,4 кг/га одноразово.
Відбір зразків зеленої маси рослин здійснювали у динаміці вегетації, насіння ріпаку та зерна кукурудзи — під час збору врожаю згідно з [11]. Контрольні зразки були відібрані з ділянок, на яких обробку досліджуваними пестицидами не проводили.
У ході органолептичних досліджень визначали зовнішній вигляд, розмір, форму, колір, консистенцію, запах насіння ріпаку та зерна кукурудзи, вирощених при застосуванні препаратів Плєнум 50 WG, ВГ та Кельвін Плюс, ВГ відповідно, порівнюючи з контрольними зразками.
Масову концентрацію піметрозину та дифлуфензопіру у відібраних пробах визначали згідно з розробленими за нашої участі методичними вказівками (МВ № 1444-2015 та МВ № 1332-2015) методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Межа кількісного визначення (МКВ) піметрозину в насінні ріпаку — 0,02 мг/кг, межа виявлення (МВ) — 0,01 мг/кг, МКВ дифлуфензопіру в зерні кукурудзи — 0,2 мг/кг, МВ — 0,1 мг/кг. Визначення піметрозину та дифлуфензопіру у зеленій масі рослин проведено методом ВЕРХ з МКВ 0,02 та 0,2 мг/кг відповідно.
Оскільки препарат Кельвін Плюс, ВГ є комбінованим препаратом, то у зразках кукурудзи визначали ще дві його д.р.: дикамби та нікосульфурон згідно з [12, 13]. Проведено валідацію зазначених методик. МКВ та МВ дикамби методом газорідинної хроматографії (ГРХ) у зерні кукурудзи — 0,1 та 0,05 мг/кг відповідно, МКВ у зеленій масі рослин — 0,05 мг/кг, у кукурудзяній олії — 0,2 мг/кг; МКВ нікосульфурону методом ВЕРХ у зерні кукурудзи — 0,01 мг/кг, у зеленій масі рослин — 0,01 мг/кг.
Результати та їх обговорення. В основу обґрунтування гігієнічних нормативів пестицидів покладено принцип комплексності, який полягає у тому, що сумарна кількість д.р. пестициду, яка може надійти до організму різними шляхами з різних середовищ (харчових продуктів, питної води, атмосферного повітря), не повинна перевищувати ДДД [10]. Керуючись цим принципом, на попередніх етапах дослідження за нашої участі були обґрунтовані ДДД. піметрозину та дифлуфензопіру (0,003 мг/кг та 0,04 мг/кг відповідно) та їхні гігієнічні нормативи у воді водойм (0,0002 мг/дм3 та 0,02 мг/дм3 відповідно) та атмосферному повітрі (0,002 мг/м3 та 0,01 мг/м3 відповідно) [14, 15, 16].
При проведенні попередніх розрахунків безпечних рівнів вмісту залишкових кількостей досліджуваних речовин у насінні ріпаку та зерні кукурудзи було встановлено, що допустиме добове надходження (ДДН) з усіх трьох середовищ піметрозину та дифлуфензопіру до організму людини, вагою 60 кг, становитиме 0,18 мг та 2,4 мг відповідно. При цьому з атмосферним повітрям (середньодобове споживання 20 м3) і водою (середньодобове споживання — 3 дм3), якщо вміст досліджуваних речовин у зазначених середовищах буде на рівні відповідних гігієнічних нормативів, в організм людини може надійти 0,041 мг піметрозину та 0,26 мг дифлуфензопіру, що становить 22,8 % та 10,8 % від ДДН відповідно. Тоді, у відповідності до принципу комплексного гігієнічного нормування пестицидів, з добовим харчовим раціоном може надійти не більше 0,139 мг піметрозину та 2,14 мг дифлуфензопіру, що становить 77,2 % та 89,2 % від ДДН відповідно.
При проведенні органолептичних досліджень врожаю, що був отриманий при застосуванні препаратів Плєнум 50 WG, ВГ та Кельвін Плюс, ВГ, встановлено, що зовнішній вигляд, форма, розмір, колір, консистенція та запах насіння ріпаку та зерна кукурудзи не відрізнялись від контрольних зразків.
Встановлено, що після обробки посівів ріпаку інсектицидом Плєнум 50 WG, ВГ вміст піметрозину в зеленій масі рослин впродовж періоду вегетації поступово знижувався і до 20-ї доби був нижчим за МКВ методу (табл. 1). Залишкові кількості піметрозину у стручках на 60-у добу після обробки також були нижчими за МКВ. У насінні ріпаку на час збирання врожаю піметрозину не було виявлено (МВ 0,01 мг/кг). У контрольних пробах в усі строки спостереження залишкові кількості піметрозину не було виявлено.
Таблиця 1. Вміст піметрозину в ріпаку озимому після обробки інсектицидом Плєнум 50 WG, ВГ
Вміст дикамби та нікосульфурону в рослинах кукурудзи після обробки гербіцидом Кельвін Плюс впродовж періоду вегетації поступово знижувався і на 72-у добу спостережень був нижчим за МКВ аналітичних методів (табл. 2). Залишкові кількості дикамби та нікосульфурону в зерні кукурудзи на час збирання врожаю не були виявлені (МВ дикамби 0,05 мг/кг, МКВ нікосульфурону 0,01 мг/кг). Тобто встановлені раніше МДР дикамби (не допускається, МКВ методом ГЖХ — 0,1 мг/кг) та нікосульфурону (0,2 мг/кг, МКВ 0,01 мг/кг) у зерні кукурудзи не були перевищеними.
Таблиця 2. Вміст дикамби, нікосульфурону та дифлуфензопіру в кукурудзі після обробки гербіцидом Кельвін Плюс
Вміст дифлуфензопіру на 24-у добу після обробки в зеленій масі рослин кукурудзи не перевищував МКВ методу ВЕРХ (0,2 мг/кг); у зерні кукурудзи на момент збирання врожаю сполука не була виявлена (МВ 0,1 мг/кг).
Враховуючи фактичну відсутність піметрозину в насінні ріпаку та дифлуфензопіру у зерні кукурудзи на час збирання врожаю, токсикологічну характеристику обох д.р. та МКВ аналітичних методів (піметрозину — 0,02 мг/кг, дифлуфензопіру — 0,2 мг/кг), рекомендовано МДР піметрозину в насінні ріпаку — 0,02 мг/кг, дифлуфензопіру в зерні кукурудзи — 0,4 мг/кг.
При вирішенні питання доцільності встановлення МДР піметрозину та дифлуфензопіру в ріпаковій та кукурудзяній оліях відповідно були враховані три обставини: ранні терміни застосування обох препаратів, відсутність залишкових кількостей піметрозину та дифлуфензопіру в насінні ріпаку та зерні кукурудзи при збиранні урожаю та фізико-хімічні властивості обох д.р., зокрема коефіцієнт розподілу в системі октаном-водаo/w (logPo/w піметрозину становить мінус 0,18, дифлуфензопіру — 0,037). Зазначене дозволяє дійти висновку про низьку ймовірність переходу залишків речовин у рослинну олію. Саме тому вважаємо, що контроль за піметрозином та дифлуфензопіром у ріпаковій та кукурудзяній олії здійснювати недоцільно.
Враховуючи, що досліджувані пестициди застосовують на початку вегетаційного сезону одноразово, беручи до уваги тривалий час вегетації (озимого ріпаку — 280–310 діб, кукурудзи — 130–150 діб [17]), вважаємо встановлення термінів очікування після обробки препаратами Плєнум 50 WG, ВГ та Кельвін Плюс до збирання врожаю непотрібним.
На завершальному етапі нашої роботи проведено перевірку безпечності для здоров’я людини обґрунтованих МДР піметрозину та дифлуфензопіру. Було встановлено, що за середньодобового споживання продуктів із зерна (насіння) на рівні 0,05 кг, до організму людини з насінням ріпаку може надійти не більше 0,001 мг піметрозину, із зерном кукурудзи — не більше 0,02 мг дифлуфензопіру, якщо вміст речовин в даній сільськогосподарській продукції не перевищить запропонованих МДР. Тобто при дотриманні встановлених МДР добове надходження до організму людини піметрозину не перевищить 0,72 % від розрахованого допустимого надходження з харчовими продуктами (0,139 мг) та 0,56 % від ДДН (0,18 мг), дифлуфензопіру — 0,93 % від розрахованого допустимого надходження з харчовими продуктами (2,14 мг) та 0,83 % від ДДН (2,4 мг ), що свідчить про надійність встановлених гігієнічних нормативів. Варто зазначити, що обґрунтований нами гігієнічний норматив піметрозину в насінні ріпаку збігається з діючим на сьогодні в ЄС MRL [18].
Висновки
1. На підставі оцінки впливу на органолептичні властивості та визначення залишкових кількостей піметрозину в насінні ріпаку та дифлуфензопіру в зерні кукурудзи з урахуванням даних про їхню токсичність було обґрунтовано МДР піметрозину в насінні ріпаку — 002 мг/кг, в ріпаковій олії — не потребує; дифлуфензопіру в зерні кукурудзи — 0,4 мг/кг, в кукурудзяній олії — не потребує.
2. Встановлено, що за умови дотримання обґрунтованих МДР можливе добове надходження піметрозину та дифлуфензопіру в організм людини з харчовими продуктами не перевищить 0,001 та 0,02 мг відповідно, що сстановить відповідно 0,72 % та 0,93 % від розрахованого допустимого надходження з продуктами харчування, або 0,56 % та 0,83 % від ДДН, визначеного виходячи з ДДД. Розроблені МДР нових пестицидів, піметрозину та дифлуфензопіру, гарантують безпечне споживання продукції, що вирощена при застосуванні препаратів на їх основі.
Література
1. Handford C.E. A Review of the Global Pesticide Legislation and the Scale of Challenge in Reaching the Global Harmonization of Food Safety Standards / C.E Handford, C.T Elliott and K. Campbel // Integrated Environmental Assessment and Management. — 2015. — V. 11. — № 4. — Р. 525–536.
2. The benefits of strict cut-off criteria on human health in relation to the proposal for a Regulation concerning plant protection products [Електронний ресурс]. Policy Department, Economic and Scientific Policy. European parliament. — Режим доступу: file:///C:/Users/rudat/Downloads/b)%20IP0L-J0IN_ET(2008)408559_EN.pdf. — Назва з екрану.
3. Goel A. Pesticide poisoning / A. Goel, P. Aggarwal // The national medical journal of India. — 2007. — V. 20. — № 4. — P. 181–191.
4. Nieuwenhuijsen M.J. Exposure misclassification of household pesticides and risk perception and behavior. / M.J. Nieuwenhuijsen, C. Grey, J. Golding and the Alspac group // Ann. occup. Hyg. — 2005. — V. 49. — № 8. — P. 703–709.
5. International Code of Conduct on the Distribution and Use of Pesticides [Електронний ресурс]. Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome, 2003. — Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/005/y4544e/y4544e00.htm. — Назва з екрану.
6. Антонюк О.П. Аналіз впливу державного регулювання на ринок олійно-жирової продукції в Україні / О.П. Антонюк, В.М. Лисюк // Економіка харчової промисловості. — 2013. — № 2(18). — С. 34–39.
7. Pesticide Fact Sheet: pymetrozine [Електронний ресурс]. Washington (DC): United States Environmental Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 2000. — Режим доступу: http://www.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-101103_01-Aug-00.pdf. — Назва з екрану.
8. Pesticide Fact Sheet: diflufenzopyr [Електронний ресурс]. Washington (DC): United States Environment Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 1999. — Режим доступу: http://www3.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-005108_28-Jan-99.pdf. — Назва з екрану.
9. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності: ДСанПіН 8.8.1.002-98. — Київ.: МОЗ України, 1998. — 20 с.
10. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. — [Утв. 13.03.87]. — К.: М-во здравоохранения СССР, 1988. — 210 с.
11. Унифицированные правила отбора проб сельскохозяйственной продукции, продуктов питания и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов: Метод. указания. — № 2051-79: [утв. 21.08.79]. — М.: М-во здравоохранения СССР, 1980. — 46 с.
12. Методические указания по определению дикамбы в зерне кукурузы и кукурузном масле хроматографическими методами. № 162-99 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в пищевых продуктах, кормах и внешней среде: [сб. 29]. — К.: Министерство экологии и природных ресурсов Украины, 2001. — С. 56–63.
13. Методические указания по определению никосульфурона в воде, почве, зерне и зеленой массе кукурузы методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. № 119-98 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде: [сб. 27]. — К.: Укргосхимкомиссия, 2000. — С. 43–49.
14. Антоненко А.М. Токсикологічна оцінка та обґрунтування допустимої добової дози гербіциду дифлуфензопіру / А.М. Антоненко, Т.В. Руда, М.М. Коршун // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. — 2016. — № 1 (73). — С. 58–63.
15. Руда Т.В. Обґрунтування гігієнічних нормативів інсектициду піметрозину в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі / Т.В. Руда, М.М. Коршун // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Профілактична медицина: здобутки сьогодення та погляд у майбутнє» / за ред. В.М. Лехан, О.А. Шевченко. — Дніпропетровськ: Літограф, 2016. — С. 157–160.
16. Руда Т.В. Обґрунтування гігієнічних нормативів гербіциду дифлуфензопіру у повітряному середовищі /Т.В. Руда // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрямки вирішення актуальних проблем медицини» (м. Дніпропетровськ, 11–12 вересня 2015 р.). — Дніпропетровськ: Організація наукових медичних досліджень «Salutem», 2015. — С. 84–89.
17. Вегетационный период [Электронный ресурс]. Большая Советская Энциклопедия. — Режим доступа к статье: http://bse.sci-lib.com/article003637.html.
18. Reasoned opinion on the modification of the existing MRLs for pymetrozine in azaroles, celery and fennel [Електронний ресурс]. European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy, 2013. — Режим доступу: http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_documents/3348.pdf. — Назва з екрану.
REFERENCES
1. Handford C.E. A Review of the Global Pesticide Legislation and the Scale of Challenge in Reaching the Global Harmonization of Food Safety Standards / C.E Handford, C.T Elliott and K. Campbel // Integrated Environmental Assessment and Management. — 2015. — V. 11. — № 4. — Р. 525–536.
2. The benefits of strict cut-off criteria on human health in relation to the proposal for a Regulation concerning plant protection products. Policy Department, Economic and Scientific Policy. European parliament.
3. Goel A. Pesticide poisoning / A. Goel, P. Aggarwal // The national medical journal of India. — 2007. — V. 20. — № 4. — P. 181–191.
4. Nieuwenhuijsen M.J. Exposure misclassification of household pesticides and risk perception and behavior. / M.J. Nieuwenhuijsen, C. Grey, J. Golding and the Alspac group // Ann. occup. Hyg. — 2005. — V. 49. — № 8. — P. 703–709.
5. International Code of Conduct on the Distribution and Use of Pesticides. Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome, 2003. — http://www.fao.org/docrep/005/y4544e/y4544e00.htm.
6. Antonyuk O.P. Analiz vplyvu derzhavnoho rehulyuvannya na rynok olijno-zhyrovoi produkcii v Ukraini / O.P. Antonyuk, V.M. Lysyuk // Ekonomika kharchovoi promyslovosti. — 2013. — № 2(18). — S. 34–39.
7. Pesticide Fact Sheet: pymetrozine. Washington (DC): United States Environmental Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 2000. — http://www.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-101103_01-Aug-00.pdf.
8. Pesticide Fact Sheet: diflufenzopyr. Washington (DC): United States Environment Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 1999. — http://www3.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-005108_28-Jan-99.pdf.
9. Hihiyenichna klasyfikaciya pestycydiv za stupenem nebezpechnosti: DSanPiN 8.8.1.002-98. — Kyiv.: MOZ Ukrainy, 1998. — 20 s.
10. Metodicheskie ukazaniya po gigienicheskoj ocenke novykh pesticidov: MU № 4263-87. — [Utv. 13.03.87]. — K.: M-vo zdravookhraneniya SSSR, 1988. — 210 s.
11. Unificirovannye pravila otbora prob sel'skokhozyajstvennoj produkcii, produktov pitaniya i ob'ektov okruzhayuschej sredy dlya opredeleniya mikrokolichestv pesticidov: Metod. ukazaniya. — № 2051-79: [utv. 21.08.79]. — M.: M-vo zdravookhraneniya SSSR, 1980. — 46 s.
12. Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu dikamby v zerne kukuruzy i kukuruznom masle khromatograficheskimi metodami. № 162-99 // Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu mikrokolichestv pesticidov v pischevykh produktakh, kormakh i vneshnej srede: [sb. 29]. — K.: Ministerstvo ekologii i prirodnykh resursov Ukrainy, 2001. — S. 56–63.
13. Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu nikosul'furona v vode, pochve, zerne i zelenoj masse kukuruzy metodom vysokoeffektivnoj zhidkostnoj khromatografii. № 119-98 // Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu mikrokolichestv pesticidov v produktakh pitaniya, kormakh i vneshnej srede: [sb. 27]. — K.: Ukrgoskhimkomissiya, 2000. — S. 43–49.
14. Antonenko A.M. Toksykolohichna ocinka ta obgruntuvannya dopustymoi dobovoi dozy herbicydu dyflufenzopiru / A.M. Antonenko, T.V. Ruda, M.M. Korshun // Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky. — 2016. — № 1 (73). — S. 58–63.
15. Ruda T.V. Obgruntuvannya hihiyenichnykh normatyviv insektycydu pimetrozynu v povitri robochoi zony ta atmosfernomu povitri / T.V. Ruda, M.M. Korshun // Materialy naukovo-praktychnoi konferencii z mizhnarodnoyu uchastyu «Profilaktychna medycyna: zdobutky s'ohodennya ta pohlyad u majbutnye» / za red. V.M. Lekhan, O.A. Shevchenko. — Dnipropetrovs'k: Litohraf, 2016. — S. 157–160.
16. Ruda T.V. Obgruntuvannya hihiyenichnykh normatyviv herbicydu dyflufenzopiru u povitryanomu seredovyschi /T.V. Ruda // Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferencii «Priorytetni napryamky vyrishennya aktual'nykh problem medycyny» (m. Dnipropetrovs'k, 11–12 veresnya 2015 r.). — Dnipropetrovs'k: Orhanizaciya naukovykh medychnykh doslidzhen' «Salutem», 2015. — S. 84–89.
17. Vegetacionnyj period. Bol'shaya Sovetskaya Enciklopediya. — http://bse.sci-lib.com/article003637.html.
18. Reasoned opinion on the modification of the existing MRLs for pymetrozine in azaroles, celery and fennel. European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy, 2013. — http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_documents/3348.pdf.
Надійшла до редакції: 08.06.2016 р.