State Institution “National Research Center for Radiation Medicine of the NAMS of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
Abstract. The most important direction in the fight against noncommunicable diseases is pre-ventive referral. Measures aimed at preventing morbid and premorbid conditions make it possible to achieve an important goal – to reduce economic costs and improve the demographic situation in the country.
Balanced nutrition is the main factor in a healthy lifestyle. Nutrition should ensure the normal growth of the body, determines mental and physical development, the functioning of all organs and systems, the formation of immunity, as well as the adaptation of the body's reserves depending on living conditions.
The health of the population of a particular region depends on the ecological state of the envi-ronment and reflects the dynamic balance between the organism and the habitat of the individual species. In the human body, a dynamic stereotype is created with the preservation of homeostasis, which is supported by metabolic processes and neurohumoral and endocrine regulation. The deterioration of the environment is reflected in the health of the population.
Hygiene is a branch of preventive medicine that studies the influence of various environmental factors on human health, performance and longevity. The purpose of this science is to develop measures aimed at improving a person and preventing the occurrence of diseases of both an indi-vidual and society as a whole. Hygiene focuses on the development of criteria for assessing envi-ronmental quality and scientific substantiation of optimal environmental parameters for human habi-tation. An important task of food hygiene is to study the physiological needs for food ingredients, on the basis of which quantitative and qualitative nutritional standards for different groups of the population are developed, depending on working conditions, life, age, gender, climate; substantia-tion of nutrition ratios of certain population groups; finding out the reasons for the development and spread of alimentary diseases and working out measures for their prevention, as well as the formation of food sets for therapeutic and therapeutic and prophylactic purposes; establishing the nutritional and biological value of new food products; ensuring the proper quality of food raw ma-terials and food, the introduction of sanitary food protection from the effects of harmful factors of physical, chemical and biological nature.
Today in Ukraine, according to statistics, diseases, in the pathogenesis of which lies the food factor, have increased significantly. The peculiarity of alimentary pathology is that it can only be treated by correcting nutrition.
The main priorities for the prevention of alimentary and alimentary-dependent seizures should be: ensuring physiological needs for essential ingredients with regard to ecological and endemic human living conditions; raising the level of knowledge among the population in the problems of healthy eating; ensuring high quality of domestic and imported food products.
Keywords: prevention, alimentary diseases, population of ecologically non-safe regions, accident at the Chernobyl nuclear power plant.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES
1. Актуальні питання захисту довкілля та здоров'я населення України. Випуск 4 (результати наукових розробок 2017 р.) / за ред. Сердюка АМ. Київ: Рекламне агентство TR Studio, 2018. 308 с.
2. Антипкін ЮГ, Горбань НЄ, Луценко ОГ. Фактори ризику розвитку хвороб цивілізації. 2021. URL: https://health-ua.com/article/64779-faktori-rizikurozvitku-hvorob-tcivlzatc. (дата звернення 28.06.2022).
3. Борьба с основными болезнями в Европе – актуальные проблемы и пути их решения. Факты и цифры ЕРБ ВОЗ. Копенгаген, 2006. 7 с.
4. Гігієна харчування з основами нутриціології : підручник ; у 2 кн. 2, Т. І. за ред. Ципріяна ВІ. Київ; Медицина, 2007. 528 c.
5. Дерев'янко ЛП. Профілактично-оздоровче харчування як один із медичних заходів захисту організму в умовах тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінення. Наукові праці. Техногенна безпека. 2009. 116 (103):50–6.
6. Державна служба статистики України (2018). Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік". URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_dy_2017.pdf. (дата звернення 28.06.2022).
7. Дзюба ОМ, Пазинич ЛМ, Ситенко ОР, Кривенко ЄМ. Щодо питання глобального тягаря хвороб в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2017; 2 (72): 8–13.
8. Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення). URL: http://enref.org/docs/dyrektyva-2010-75-es-propromyslovi-vykydy/ (дата звернення 16.08.2022).
9. Досвід дослідження захворюваності на злоякісні новоутворення населення малих територій України, що зазнали забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Присяжнюк АЄ, Фузік ММ, Гудзенко НА, Базика ДА. та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015; 20: 229–40.
10. Еколого-гігієнічна детермінованість погіршення здоров'я населення промислового регіону / Білецька ЕМ, Онул НМ, Головкова ТА. та ін. Довкілля та здоров'я. 2016; 4: 15–8.
11. Жданов ВВ, Єрмаченко ОБ, Котов ВС. Викиди підприємства теплоенергетики як фактор впливу на еколого-гігієнічну ситуацію. Медичні перспективи. 2008; ХІІІ (2): 95–8.
12. К вопросу о профилактике алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний среди населе ния, пострадавшего от воздействия ионизирующего излучения / Матасар ИТ, Матасар ВИ, Петрищенко ЛН, Рыбченко ЛА. Научн. конф. "Медико- биологические проблемы токсикологии и радиологии", 29–30 мая 2008 г., Санкт-Петербург. Вестник российской Военно-медицинской академии. 2008; 3 (23): 219–20.
13. Матасар ІТ, Берзінь ВІ, Матасар ВІ, Луценко ОГ. Корекція есенціальних нутрієнтних дефіцитів серед дітей та підлітків як засіб профілактики аліментарних та аліментарно залежних станів. Семейная медицина. 2014; 2(52): 139–42.
14. Корзун ВН. Заходи мінімізації дози внутрішнього опромінення населення. Довкілля та здоров'я. 2012; 1: 13–20.
15. Корзун ВН, Щелкунов ЛФ, Дудкин МС. Пища и экология. О.: Опиум, 2000. 517 с.
16. Крекотень ОМ. Особливості показників захворюваності та розповсюдженості патології органів травлення, їх динаміка у Вінницькому регіоні. Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. 2008; 3: 83–8.
17. Матасар ІТ, Петрищенко ЛМ, Матасар ТВ. Харчування постраждалих контингентів. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи : 1986-2011: монографія / за ред. Сердюка АМ, Бебешка ВГ, Базики ДА. Тернопіль : ТДМУ, "Укрмедкнига". 2011: 716–25.
18. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ. Особливості харчування жінок, які мешкають на територіях з підвищеною щільністю забруднення ґрунтів радіонуклідами. Гігієна населених місць. 2006; 47: 354–58.
19. Матасар ІТ, Швайко ВІ. Порушення харчової поведінки та Нутрієнтна корекція при інфекції COVID-19. Modern trends in science and practice. California. USA: GS Publishing Services. 2022; 2; 5–15. ISBN 978-1-7364133-6-4, DOI: 10.51587/ 9781-7364-13364-2022-006.
20. Омельянець МІ, Гунько НВ, Дубова НФ. та ін. Медико-демографічна оцінка здоров'я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / за ред. Возіанова ОФ, Бебешка ВГ, Базики ДА. Київ: ДІА, 2007. 800 с.
21. МІ. Омельянець та ін. Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні. Київ; Чорнобильінтерінформ, 2004. 208 с.
22. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Матасар ВІ. Мікронутрієнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2007; 13: 239–45.
23. Мокія-Сербіна СО, Сітало СГ, Єльчанінова ТІ, Пономарьова ЛІ. Морфологічні маркери екологічного ризику формування захворювань, обумовлених алергенними чинниками атмосферного повітря. Лаб. діагностика. 2013; 3: 42–5.
24. Москаленко ВФ. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров'ю та міжнародна безпека в охороні здоров'я. Охорона здоров'я України. 2007; 1(25): 9–11.
25. Мурашко ВО, Рущак ЛВ. Раціональне, лікувальнопрофілактичне та лікувальне харчування як засіб радіаційного захисту на сучасному етапі ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Радіологічний вісник. 2014; 2: 28–9.
26. Мухацька Р. Основи здоров'я і раціонального харчування. Київ : Інженерно-виробничий центр "Алкон", 2016. 253 с.
27. Недельская СН, Таранова ТВ. Факторы риска аллергических заболеваний у детей 13–14 лет, проживающих в крупном промышленном городе (по данным эпидемиологического исследования). Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2013; 2: 32–5.
28. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії / затв. МОЗ України № 1073 від 03.09.2017 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17 (дата звернення 04.04.2018).
29. Матасар ІТ, Матасар ВІ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Луценко ОГ. Нутриціологічна характеристика харчування вагітних жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України. Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. 2010; 2–3: 62–8
30. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Матасар ВІ.Особливості жирової компоненти харчових раціонів у жінок дітородного віку, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях. Медичний вісник Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. 2008; 3(19): 101–05.
31. Панов АВ. Возвращение радиоактивно загрязненных территорий к нормальной жизнедеятельности: современные проблемы и пути решения (к 35-летию аварии на Чернобыльской АЭС). Медикобиологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 2021; 1: 5–13.
32. Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2010-2019 роки. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdov_r.html. (дата звернення 28.06. 2022).
33. Присяжнюк АЄ, Романенко АЮ. Епідеміологічні дослідження стану здоров'я населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. 25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього: Національна доповідь України. Київ : КІМ, 2011: 152–64.
34. Сушко ВО, Швайко ЛІ, Базика КД. та ін. Результати тридцятирічного дослідження стану бронхолегеневої системи в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Журнал НАМН України. 2016; 2: 193–97.
35. Рингач НО, Лущик ЛВ. Регіональні особливості втрат років потенційного життя через передчасну смертність від основних причин в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2018; 3: 39–55. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/dse_2018_ 3_5. (дата звернення 06.04.2022).
36. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ. та ін. Роль аліментарного чинника у формуванні залізодефіцитних станів. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2012; 17: 233–40.
37. Сердюк АМ, Тимченко ОІ, Лінчак ОВ, Бенедичук ЮВ. Генофонд і здоров'я : іонізуюча радіація. Київ; Медінформ, 2011. 190 с.
38. Смоляр ВИ. Ионизирующая радиация и питание. Київ : Здоров'я, 1992. 176 с.
39. Тридцять п'ять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження : Національна доповідь України. Київ, 2021. 283 с.
40. Фактори ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/469174/Riskfactors-NCD-Ukraine-summary-ukr. pdf.
41. Шушпанов Д. Детермінанти здоров'я населення України: екологічний вимір. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2017; 22: 132–42.
42. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2017. МОЗ України; ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України". Київ, 2018. 452 с.
43. WHO STEPS surveillance manual. Geneva: World Health Organization; 2017 (https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/manual/en).
44. STEPS: prevalence of noncommunicable disease risk factors in Ukraine 2019. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2020. Licence: CC BYNC-SA 3.0 IGO.
45. Towards a healthier Ukraine. Progress on the healthrelated Sustainable Development Goals 2020. C 20.
Стаття надійшла до редакції 6 квітня 2023 р.
Article was received by the editorial on April, 6th, 2023