Оцінка середньодобового споживання овочів та фруктів у раціоні студентської молоді

  • Автори: Л.Б. Єльцова, С.Т. Омельчук
  • УДК: 613.262.004-057.875
  • DOI: 10.33273/2663-9726-2018-49-2-46-54
Завантажити прикріплення:

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

РЕЗЮМЕ. 50 % рекомендованої в Україні тарілки здорового харчування становлять овочі, фрукти і ягоди. Лише їхня різноманітність і достатнє споживання в щоденному раціоні може забезпечувати організм усіма необхідними харчовими речовинами, що входять до їх складу. Великий асортимент продуктів харчування даної групи в Україні надає можливість їх вибору відповідно до харчових переваг і матеріальних можливостей всіх груп населення, в тому числі й студентської молоді.

Відсутність або недостатнє споживання в раціоні студентської молоді овочів і фруктів виключає можливість розгляду даної групи продуктів як джерела надходження до організму усіх необхідних харчових речовин, особливо вітамінів, мінералів, харчових волокон, вуглеводів з низьким глікемічним індексом. Мета. Оцінка середньодобового споживання овочів і фруктів, в тому числі й консервованих, з метою корекції раціонів студентської молоді.

Матеріали і методи. За допомогою карти-опитувальника [7] було зібрано інформацію і проведено оцінку результатів дослідження раціонів харчування студентів-медиків. Анкетування проводилося добровільно і за попередньою згодою. Обсяг вибірки — 858 респондентів, серед них 570 — жіночої статі і 288 — чоловічої статі. Вік респондентів від 18 до 25 років. Формування вибірки довільне. В анкетуванні брали участь студенти 2, 4, 6 курсів медичних факультетів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Результати. У даній роботі представлені результати порівняльної оцінки рекомендованих і фактичних порцій середньодобового споживання овочів і фруктів, в тому числі і консервованих. Оцінили середньодобове споживання таких овочів і фруктів: картоплі, капусти, буряка, моркви, яблук, груш і цитрусових. Аналіз споживання картоплі проводився за наступною градацією: не вживаю, до 100 г, 100-250 г, понад 250 г; капусти, буряка, моркви: не вживаю, до 200 г, 200-300 г, більше 300 г; яблук, груш, цитрусових: не вживаю, до 200 г, 200-400 г, понад 400 г. Також проаналізоване споживання консервованих овочів і фруктів. Для оцінки використано таку градацію: не вживаю, до 100 г, 100-200 г.

Встановлено, що традиційні для українців овочі (капуста, морква, буряк) включають до свого раціону у достатній кількості, відповідно до рекомендацій, половина респондентів незалежно від статі і курсу навчання. Не використовують у своєму раціоні капусту, моркву 1/5 респондентів чоловічої статі і 1/10 жіночої, незалежно від курсу навчання; буряк — третина респондентів. До 100 г щодня включають до свого раціону картоплю половина респондентів незалежно від статі і курсу навчання. Третина респондентів щодня споживають 100-250 г картоплі і не вживають взагалі 1/10 респондентів.

Використовують щодня у своєму раціоні яблука (200 г) половина респондентів і більше 200 г — третина респондентів незалежно від статі і курсу навчання; 1/10 респондентів чоловічої статі і 1/20 жіночої не включають яблука до раціону взагалі. Третина респондентів споживають цитрусові щодня—до 200 г. Не вживають цитрусові третина респондентів. 1/5 респондентів включають до раціону груші (до 200 г). Не включають в свої раціони взагалі груші половина респондентів чоловічої статі і третина жіночої.

У той же час понад половина респондентів незалежно від статі і курсу навчання використовують у щоденному раціоні консервовані овочі та фрукти домашнього приготування. 1/5 респондентів чоловічої статі і більш 1/5 жіночої використовують у своєму раціоні щодня 100-200 г консервованої продукції.

Висновок. Отримані результати свідчать про те, що 50 % студентських раціонів за наповненням їх овочами і фруктами не відповідають національним рекомендаціям за різноманітністю і середньодобовим їх вживанням. Взагалі не вживають овочі та фрукти 10 % респондентів незалежно від статі і курсу навчання. У той же час понад 50 % споживають консервовані овочі та фрукти домашнього приготування. Оцінка середньодобового споживання овочів і фруктів дає можливість стверджувати про їхню недостатність, що є чинником ризику виникнення гіповітамінозних і гіпомікроелементозних станів, полінутрієнтних дефіцитів в основних харчових речовинах і, як наслідок — аліментарнозалежних захворювань у студентської молоді. Дана ситуація вимагає персоніфікованої корекції їх раціонів харчування щодо вмісту основних еснціальних речовин.

Ключові слова: опитувальна карта, раціон харчування, середньодобове споживання, овочі, фрукти, аліментарні захворювання, корекція, студентська молодь.

Вступ

Щоденна потреба в незамінних харчових речовинах та енергії може забезпечуватись лише за наявності в раціонах усіх груп продуктів харчування з розряду “здорових” [1, 2, 3]. До таких продуктів рослинного походження належать овочі, фрукти та ягоди. Дана група різниться між собою за своїм набором корисних речовин, саме тому їх розмаїття у щоденному раціоні забезпечує баланс надходження до організму всіх необхідних нутрієнтів. В Україні в половині рекомендованої тарілки здорового харчування щоденно мають бути саме овочі, фрукти та ягоди [1,2, 3].

Відповідно до порад провідних фахівців України рекомендований цільовий рівень споживання овочів та фруктів складає понад 300 г на добу кожної групи продуктів [2, 3, 4, 5, 6], а саме: 4-5 порцій овочів, кожна з яких — 75 г та 2 порції фруктів по 150 г [2, 3, 4, 5, 6]. Розміру однієї порції овочів відповідає: 75 г приготовлених зелених або помаранчевих овочів; 75 г приготовлених сухих або консервованих бобових та чечевиці; 75 г крохмальних овочів — 0,5 картоплі середніх розмірів; 75 г листових овочів; 75 г або середніх розмірів помідорів [2]. Одній порції фруктів відповідає: 150 г або середніх розмірів фрукти (яблуко, груша, банан, апельсин); 150 г або два фрукти невеликого розміру (абрикос, слива, ківі); 150 г компоту або консервованих фруктів; 30 г сушених фруктів [2]. Картопля не входить до рекомендованої кількості овочів та не повинна суттєво замінювати їх [2].

Прийнятною альтернативою свіжим овочам, фруктам у зимовий період є заморожені, сушені та консервовані, що незначно поступаються за харчовою цінністю [2].

Овочі та фрукти завдяки їхнім парафармакологічним особливостям широко рекомендують для використання у раціональному, лікувально-профілактичному, дієтичному харчуванні [6, 8-16].

Наявність у раціонах студентів даних продуктів харчування в достатній кількості сприяють підвищенню опірності організму до несприятливих чинників та суттєво підвищують рівень працездатності в зимовий період.

Мета дослідження: гігієнічна оцінка середньодобового споживання овочів та фруктів, у тому числі консервованих з метою корекції раціонів харчування студентської молоді.

Матеріали та методи дослідження

Дизайн дослідження: поперечне (кроссекційне) засліплене. Анкетування проводилось анонімно за попередньо поінформованою згодою респондентів. Час анкетування — прикінцеві терміни грудня 2016 — лютого 2017 року. У даний період найбільш виражені прояви дефіцитного харчування. Анкетування здійснювали особи, які оволоділи технікою інтерв’ювання.

Критерієм включення були студенти-медики 2, 4, 6 курсів.

Критерієм виключення: студенти, які тимчасово або тривалий час мають лікувально-профілактичне, дієтичне чи лікувальне харчування, віддають перевагу нетрадиційним видам харчування (вегетаріанці, сироїди), мають хронічні захворювання у стадії суб- та декомпенсації, вагітні (2 та 3 триместри).

У дослідженні використовувались наступні методи: аналітичний, анкетно-опитувальний, статистичний (ліцензована в Україні програма Medstatistika).

Результати дослідження. Нами використовувалась опитувальна карта [7], розроблена фахівцями кафедри гігієни та екології № 4 НМУ імені О.О. Богомольця, яка пройшла експертну оцінку провідних науковців у галузі гігієни харчування, дієтології та громадського здоров’я. В анкетуванні взяли участь 858 респондентів, серед них студенти-медики 2, 4, 6 курсів медичних факультетів. Опитування проводилось за попередньою поінформованою згодою респондентів. Формування вибірки випадкове. Вік учасників від 18 до 25 років, із них 570 — жіночої статі та 288 — чоловічої статі. Респондентів 2 курсу жіночої — 213, 2 курсу чоловічої статі — 126, респондентів 4 курсу жіночої статі — 192, 4 курсу чоловічої статі — 89, шостих курсів жіночої — 165, чоловічої статі — 73.

Об’єктом дослідження були харчові раціони студентів-медиків. Проаналізовано середньодобове споживання ресурсів рослинного походження: овочів та фруктів, включаючи консервовану продукцію із даних продуктів харчування.

Аналізуючи споживання овочів та фруктів, оцінювали середньодобове надходження картоплі, капусти, столового буряка, моркви, яблук, груш та цитрусових, а також консервованих овочів, фруктів та ягід.

Середньодобове споживання картоплі аналізували за наступною градацією: не вживаю, до 100 г, 100-250 г, понад 250 г, відповідно до опитувальної карти. Картоплю не включають до свого раціону 7,1 %; 4,5 %; 13,7 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 14,5 %; 13,05 %; 7,3 % респондентів жіночої статі 2, 4, 6 курсів. До 100 г у своєму раціоні мають 40,5 %; 39,3 %; 41,0 % респондентів чоловічої статі відповідно до вказаних курсів та 55,0 %; 42,2 %; 41,2 % респондентів жіночої статі. 100-250 г включають до свого раціону 35,0 %; 30,4 %; 27,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 27,7 %; 28,15 %; 38.8 % — жіночої статі. Понад 250 г — 17,4 %; 25.8 %; 17,8 % студентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 2,8 %; 16,6 %; 12,7 % жіночої статі. Дані середньодобового споживання картоплі студентами-медиками представлені на рис. 1.

Аналіз середньодобового споживання капусти, столового буряка та моркви проводився за наступною градацією: не вживаю, до 200 г, 200-300 г, понад 300 г, відповідно до опитувальної карти.

Капусту не включають до свого раціону 22,2 %; 20,2 %; 13,7 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 12,7 %; 11,45 %; 12,1 % — жіночої статі 2, 4, 6 курсів. До 200 г споживають 45,2 %; 47,2 %; 45,2 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 48,8 %; 47,9 %; 44,9 % — жіночої статі. 200300 г включають до свого раціону 26,2 %; 24,7 %; 34,25 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 29,1 %; 22,4 %; 32,1 % — жіночої статі. Понад 300 г щоденного раціону у 6,4 %; 7,9 %; 6,85 % чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 9,4 %; 18,25 %; 10,9 % респондентів жіночої статі. Дані середньодобового споживання капусти студентами-медиками представлені на рис. 2.

Не використовують у своєму раціоні столовий буряк 44,4 %; 33,7 %; 39,7 % студентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 28,5 %; 31,8 %; 23,6 % студенток 2, 4, 6 курсів. До 200 г — 33,35 %; 30,35 %; 32,9 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 36,2 %; 37,5 %; 46,7 % жіночої статі. 200-300 г — 17,45 %; 24,7 %; 26,0 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 26,8 %; 25,0 %; 20,6 % — жіночої статі. Понад 300 г у своєму раціоні 4,8 %; 11,25 %; 1,4 % чоловіків 2, 4, 6 курсів відповідно та 8,5 %; 5,7 %; 9,1 % студенток. Дані середньодобового споживання столового буряка студентами-медиками представлені на рис. 3.

 

Рис.1. Середньодобове споживання картоплі студентами-медиками

 

Рис.2. Середньодобове споживання капусти студентами-медиками

 

Не вживають моркву 30,1 %; 16,9 %; 20,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 15,0 %; 16,15 %; 21,2 % жіночої статі 2, 4, 6 курсів. До 200 г — 40,5 %; 43,8 %; 42,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 49,8 %; 50,55 %; 40,0 % студенток. 200-300 г — 23,8 %; 28,1 %; 31,5 % чоловіків 2, 4, 6 курсів відповідно та 26,3 %;

22,4 %; 28,5 % студенток. Понад 300 г включають до свого раціону 5,6 %; 11,2 %; 5,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 8,9 %; 10,9 %; 10,3 % респондентів жіночої статі. Дані середньодобового споживання моркви студентами-медиками представлені на рис. 4.

Середньодобове споживання фруктів студентами 2, 4, 6 курсів аналізували наступним чином: не вживаю, до 200 г, 200-400 г, понад 400 г, відповідно до опитувальної карти. Яблука не вживають 15,1 %; 4,5 %; 13,7 % респондентів чоловічої статі та 5,6 %; 4,7 %; 10,9 % жіночої статі. До 200 г включають до свого раціону 42,85 %; 49,5 %; 42,5 % респондентів чоловічої та 43,7 %; 52,6 %; 45,5 % жіночої статі. 200-400 г — 33,3 %; 31,4 %; 34,2 % респондентів чоловічої та 38,0 %; 31,8 %; 33,3 % жіночої статі. Понад 400 г — 8,75 %; 14,6 %; 9,6 % респондентів чоловічої статі та 12,7 %; 10, 9%; 10,3 % респондентів жіночої статі 2, 4, 6 курсів відповідно. Дані середньодобового споживання яблук студентами-медиками представлені на рис. 5.

Не включають до свого раціону груші 56,3 %; 46.05 %; 54,75 % та 39,9 %; 72,4 %; 57,6 % респондентів відповідно чоловіків та жінок 2, 4, 6 курсів. До 200 г включають до свого раціону 19,85 %; 25,8 %; 22,0 % чоловіків та 27,2 %; 10,9 %; 18,2% жінок. 200-400 г споживають 16,7 %; 16,9 %; 20,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 24,0 %; 14,6 %; 14.5 % респондентів жіночої статі. Понад 400 г — 7,15 %; 11,25 %; 2,75 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 8,9 %; 2,1 %; 9,7 % — жіночої статі. Дані середньодобового споживання груш студентами-медиками представлені на рис. 6.

 

Рис. 3. Середньодобове споживання столового буряка студентами-медиками

 

Рис. 4. Середньодобове споживання моркви студентами-медиками

 

Рис. 5. Середньодобове споживання яблук студентами-медиками

 

Рис. 6. Середньодобове споживання груш студентами-медиками

 

Рис. 7. Середньодобове споживання цитрусових студентами-медиками

 

Не мають у своєму раціоні цитрусових 35,7 %; 28,1 %; 34,2 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 11,3 %; 28,65 %; 26,7 % респондентів жіночої статі цих же курсів. До 200 г споживають 29,35 %; 34,8 %; 28,8 % чоловіки та 36,2 %; 41,15 %; 35,7 % жінки відповідних курсів. 200-400 г включають до свого раціону 26,2 %; 23,6 %; 31,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 36,2 %; 25,0 %; 27,9 % респондентів жіночої статі. Понад 400 г — 8,75 %; 13,5 %; 5,5 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 16,3 %; 5,2 %; 9,7 % респондентів жіночої статі. Дані середньодобового споживання цитрусових студентами-медиками представлені на рис. 7.

Аналіз середньодобового споживання консервованих овочів та фруктів проводився за наступною градацією: не вживаю, до 100 г, 100-200 г, відповідно до опитувальної карти. Не вживають дані продукти 24,6 %; 15,7 %; 16.4 % чоловіків 2, 4, 6 курсів відповідно та 24.4 %; 22,4 %; 20,0 % жінок. До 100 г мають у своєму раціоні 64,3 %; 65,2 %; 64,4 % респондентів чоловічої статі 2, 4, 6 курсів відповідно та 55,4 %; 53,1 %; 55,75 % респондентів жіночої статі. 100-200 г включають до свого раціону 11,1 %; 19,1 %; 19,2 % чоловіків 2, 4, 6 курсів відповідно та 20,2 %; 24,5 %; 24,25 % жінок. Дані середньодобового споживання консервованих овочів та фруктів студентами-медиками представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Середньодобове споживання консервованих овочів та фруктів студентами-медиками

 

Встановлено: традиційні для українців овочі (капуста, морква, буряк столовий) включають до свого раціону у достатній кількості відповідно до рекомендацій половина респондентів незалежно від статі та курсу, на якому навчаються. Не вживають капусту та моркву 1/5 респондентів чоловічої та 1/10 жіночої статі незалежно від курсу навчання; буряк столовий — третина респондентів. Половина респондентів незалежно від статі та курсу навчання щоденно споживають картоплю до 100 г, а третина — 100-250 г картоплі. Взагалі не споживають картоплю — 1/10 респондентів.

Половина респондентів щоденно включають до раціонів 200 г яблук та третина — понад 200 г; 1/10 респондентів чоловічої статі та 1/20 жіночої — не споживають яблука взагалі. Споживають цитрусові щоденно до 200 г третина респондентів. Не включають до раціону цитрусові третина респондентів. 1/5 респондентів мають у своєму раціоні груші (до 200 г). Половина респондентів чоловічої статі та третина жіночої не використовують у раціоні груші взагалі.

У той же час більше половини респондентів незалежно від статі та курсу навчання включають до раціону консервовані овочі та фрукти домашнього приготування. 1/5 респондентів чоловічої статі та понад 1/5 жіночої статі споживають щоденно 100-200 г консервованої продукції.

Висновок

Встановлено, що 50 % студентських раціонів за наповненням овочами та фруктами не відповідають національним рекомендаціям щодо різноманіття та середньодобового споживання. Взагалі не споживають овочі та фрукти 10 % респондентів незалежно від статі та курсу навчання. Натомість більше 50 % респондентів незалежно від статі та курсу навчання включають до раціону консервовані овочі та фрукти домашнього приготування. Оцінка середньодобових порцій овочів та фруктів дає підстави стверджувати: їхнє споживання недостатнє, що може призводити до виникнення гіповітамінозних та гіпомікроелементозних станів, полінутрієнтних дефіцитів в основних харчових речовинах і, як наслідок -виникнення аліментарнозалежних захворювань у молоді. Така ситуація потребує персоніфікованої корекції раціонів харчування щодо вмісту основних есенціальних речовин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії»: за станом на 03 вер. 2017 р. / Міністерство охорони здоров’я України. — Офіц. вид. — Київ: Міністерство юстиції України, 2017.

2. Півень Н. Рекомендації щодо здорового харчування дорослих / Наталія Півень // Практикуючий лікар. — 2018. — №1. — С. 39—46.

3. Григоренко А. Методичні рекомендації для лікарів загальної практики—сімейної медицини з приводу консультування пацієнтів щодо основних засад здорового харчування / А. Григоренко. // Методичні рекомендації згідно наказу МОЗ № 16 від 14.01.2013. — 2013. — 30 с.

4. Omelchuk S.T. GENERAL NUTRITION Study Guide / S.T. Omelchuk, O.V. Kuzminska. — Kyiv, 2016. — С.65—68.

5. Гігієна харчування з основами нутриціології / [Т.І. Аністратенко, Т.М. Білко, О.В. Благодарова та ін.]. — Київ: «Медицина», 2007. — С. 327—372.

6. Швец О.В. Значение достаточной и сбалансированной диеты в профилактике наиболее опасных болезней современности / О.В. Швец. // Питание и здоровье. — 2010. — № 1. — С. 9—14.

7. Єльцова Л.Б. Обгрунтування шляхів удосконалення анкетно-опитувального методу оцінки фактичного харчування населення / Л.Б. Єльцова, С.Т. Омельчук // Медичні перспективи. — 2017. — № 3. — С. 104—112.

8. Crowe K.M. Deconstructing a fruit serving: comparing the antioxidant density of select whole fruit and 100 % friut juices / K.M. Crowe, E. Murray // J Acad Nutr Diet. — 2013. — № 113. — С. 1354—8.

9. Gerhauser C. Cancer chemopreventive potential of apples, apple juice, and apple components / Gerhauser // Planta Med.. — 2008. — № 74. — С. 1608—24.

10. Influence of apple polyphenols on inflammatory gene expression. / M. Jung, S. Triebel, T. Anke [та ін.] // Mol Nurs Food Res.. — 2009. — № 53. — С. 1263—80.

11. Comperative study on the effects of apple peel polyphenols and apple fresh polyphenols on cardiovascular risk factors in mice / J. Tian, X. Wu, M. Zhang [та ін.]. // Clin Exp Hypertens. — 2018. — № 40. — С. 65—72.

12. The effects of acute wild blueberry supplementation on the cognition of 7-10-year-old schoolchildren / K.L. Barfoot, G. May, D.J. Lamport [та ін.]. // European Journal of Nutrition. — 2018. — С. 1—10.

13. Tomatoes protect against development of UV-induced keratinocyte carcinoma via metabolomic alterations / J.L. Cooperstone, K.L. Tober, K.M. Riedl [та ін.]. // Scientific Reports. — 2017.

14. Xu X. Tomato consumption and prostate cancer risk: a systematic review and meta-analysis / X. Xu, J. Li, X. Wang // Scientific Reports. — 2016. —№ 6.

15. H. Chen Association between dietary carrot intake and breast cancer: A meta-analysis. / F. Shao, F. Zhang, Q. Miao // Medicine (Baltimore). — 2018. — № 97. — С. e12164.

16. Hufnagl K. Does a carrot a day keep the allergy away? / K. Hufnagl, E. Jensen-Jarolim // Immunol Lett. — 2018.

 

REFERENCES

1. The Law of Ukraine “On approval of Normal Levels of Physiological Needs of Population of Ukraine in Principal Nutrients and Energy”: as of 03 September 2017 / Ministry of Health of Ukraine. – Official Publ. – Kyiv: Ministry of Justice of Ukraine, 2017.

2. Piven N. Recommendations on healthy nutrition of adults / Nataliya Piven // The Practicing Physician. – 2018. – No. 1. – P. 39–46.

3. Grygorenko А. Guidelines for general practitioners of family medicine on counselling patients about the basic principles of healthy eating / A. Grygorenko. // Guidelines according to MoH Order 16 dated 14 January 2013. – 2013. – 30 pgs.

4. Omelchuk S. T. GENERAL NUTRITION Study Guide / S. T. Omelchuk, O. V. Kuzminska. – Kyiv, 2016. – P. 65–68.

5. Hygiene of nutrition with the fundamentals of nutrition science / [T. I. Anistratenko, T. M. Bilko, O. V. Blagodarova et al. – Kyiv: Medicine, 2007. – P. 327 – 372.

6. Shvets O. V. The significance of sufficient and balanced diet in the prevention of the most dangerous of modern disease / O. V. Shvets. // Nutrition and Health. – 2010. – No. 1. – P. 9–14.

7. Yeltsova L. B. Rationale for the ways to improve the questionnaire survey method to assess actual nutrition of the population / L. B. Ieltsova, S. T. Omelchuk // Medical Perspectives. – 2017. – No. 3.– P. 104–112.

8. Crowe K. M. Deconstructing a fruit serving: comparing the antioxidant density of select whole fruit and 100 % fruit juices / K. M. Crowe, E. Murray // J Acad Nutr Diet. – 2013. – No. 113. – P. 1354–8.

9. Gerhauser C. Cancer chemopreventive potential of apples, apple juice, and apple components / Gerhauser // Planta Med.. – 2008. – №74. – С. 1608–24.

10. Influence of apple polyphenols on inflammatory gene expression. / M. Jung, S. Triebel, T. Anke et al // Mol Nurs Food Res.. – 2009. – №53. – С. 1263–80.

11. Comparative study on the effects of apple peel polyphenols and apple fresh polyphenols on cardiovascular risk factors in mice / J. Tian, X. Wu, M. Zhang et al. // Clin Exp Hypertens. – 2018. – №40. – С. 65–72.

12. The effects of acute wild blueberry supplementation on the cognition of 7-10-year-old schoolchildren / K. L. Barfoot, G. May, D. J. Lamport et al. // European Journal of Nutrition. – 2018. – С. 1–10.

13. Tomatoes protect against development of UV-induced keratinocyte carcinoma via metabolomic alterations / J. L. Cooperstone, K. L. Tober, K. M. Riedl et al. // Scientific Reports. – 2017.

14. Xu X. Tomato consumption and prostate cancer risk: a systematic review and meta-analysis / X. Xu, J. Li, X. Wang // Scientific Reports. – 2016. – №6.

15. H.Chen Association between dietary carrot intake and breast cancer: A meta-analysis. /F. Shao, F. Zhang, Q. Miao // Medicine (Baltimore). – 2018. – №97. – С. e12164.

16. Hufnagl K. Does a carrot a day keep the allergy away? / K. Hufnagl, E. Jensen-Jarolim // Immunol Lett. – 2018.

 

Надійшла до редакції 5.04.2018 р.