Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України", м. Київ, Україна
Резюме. Найважливішим напрямком у боротьбі з неінфекційними захворюваннями є профілактика. Заходи, спрямовані на попередження морбідних та преморбідних станів дають можливість досягти важливої мети – зменшити економічні витрати та поліпшити демографічну ситуацію в країні. Раціональне харчування – це основний чинник здорового способу життя. Воно має забезпечувати нормальне зростання організму, визначає розумовий та фізичний розвиток, функціонування всіх органів і систем, формування імунітету, а також адаптацію резервів організму залежно від умов проживання.
Здоров'я населення певного регіону залежить від екологічного стану навколишнього середовища та віддзеркалює динамічну рівновагу між організмом та місцем існування індивідуума. В організмі людини створюється динамічний стереотип зі збереженням гомеостазу, який підтримується обмінними процесами та нейрогуморальною та ендокринною регуляцією. Погіршення стану довкілля негативно позначається на здоров'ї населення.
Гігієна є галуззю профілактичної медицини, що вивчає вплив різноманітних факторів середовища на здоров'я людини, її працездатність та довголіття. Метою цієї науки є розробка заходів, спрямованих на оздоровлення людини і профілактику виникнення хвороб як окремої людини, так і суспільства в цілому. Гігієна зосереджує увагу на розробці критеріїв оцінки якості навколишнього середовища та науковому обґрунтуванні оптимальних для проживання людини параметрів навколишнього довкілля.
Важливим завдання гігієни харчування є вивчення фізіологічних потреб в інгредієнтах їжі, на основі яких розробляються кількісні та якісні нормативи харчування різних груп населення залежно від умов праці, побуту, віку, статі, клімату; обґрунтування раціонів харчування окремих груп населення; з'ясування причин розвитку і поширення аліментарних захворювань та опрацьовування заходів їхньої профілактики, а також формування продуктових наборів для лікувального та лікувально-профілактичного призначення; встановлення харчової та біологічної цінності нових продуктів харчування; забезпечення належної якості харчової сировини та продуктів харчування, впровадження засобів санітарного захисту їжі від дії шкідливих чинників фізичної, хімічної та біологічної природи.
На сьогодні в Україні, за статистичними даними, хвороби, в патоґенезі яких лежить харчовий чинник, значно зросли.
Особливість аліментарної патології полягає у тому, що лікувати її можливо лише шляхом корекції харчування.
Основними пріоритетами профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань має бути: забезпечення фізіологічних потреб в есенціальних інгредієнтах з урахуванням еколого-ендемічних умов проживання людини;
підвищення рівня знань серед населення щодо проблем здорового харчування; забезпечення високої якості вітчизняних та імпортованих продуктів.
Ключові слова: профілактика, аліментарні захворювання, населення екологічно небезпечних регіонів, аварія на Чорнобильській АЕС.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES
1. Актуальні питання захисту довкілля та здоров'я населення України. Випуск 4 (результати наукових розробок 2017 р.) / за ред. Сердюка АМ. Київ: Рекламне агентство TR Studio, 2018. 308 с.
2. Антипкін ЮГ, Горбань НЄ, Луценко ОГ. Фактори ризику розвитку хвороб цивілізації. 2021. URL: https://health-ua.com/article/64779-faktori-rizikurozvitku-hvorob-tcivlzatc. (дата звернення 28.06.2022).
3. Борьба с основными болезнями в Европе – актуальные проблемы и пути их решения. Факты и цифры ЕРБ ВОЗ. Копенгаген, 2006. 7 с.
4. Гігієна харчування з основами нутриціології : підручник ; у 2 кн. 2, Т. І. за ред. Ципріяна ВІ. Київ; Медицина, 2007. 528 c.
5. Дерев'янко ЛП. Профілактично-оздоровче харчування як один із медичних заходів захисту організму в умовах тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінення. Наукові праці. Техногенна безпека. 2009. 116 (103):50–6.
6. Державна служба статистики України (2018). Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік". URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_dy_2017.pdf. (дата звернення 28.06.2022).
7. Дзюба ОМ, Пазинич ЛМ, Ситенко ОР, Кривенко ЄМ. Щодо питання глобального тягаря хвороб в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2017; 2 (72): 8–13.
8. Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення). URL: http://enref.org/docs/dyrektyva-2010-75-es-propromyslovi-vykydy/ (дата звернення 16.08.2022).
9. Досвід дослідження захворюваності на злоякісні новоутворення населення малих територій України, що зазнали забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Присяжнюк АЄ, Фузік ММ, Гудзенко НА, Базика ДА. та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015; 20: 229–40.
10. Еколого-гігієнічна детермінованість погіршення здоров'я населення промислового регіону / Білецька ЕМ, Онул НМ, Головкова ТА. та ін. Довкілля та здоров'я. 2016; 4: 15–8.
11. Жданов ВВ, Єрмаченко ОБ, Котов ВС. Викиди підприємства теплоенергетики як фактор впливу на еколого-гігієнічну ситуацію. Медичні перспективи. 2008; ХІІІ (2): 95–8.
12. К вопросу о профилактике алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний среди населе ния, пострадавшего от воздействия ионизирующего излучения / Матасар ИТ, Матасар ВИ, Петрищенко ЛН, Рыбченко ЛА. Научн. конф. "Медико- биологические проблемы токсикологии и радиологии", 29–30 мая 2008 г., Санкт-Петербург. Вестник российской Военно-медицинской академии. 2008; 3 (23): 219–20.
13. Матасар ІТ, Берзінь ВІ, Матасар ВІ, Луценко ОГ. Корекція есенціальних нутрієнтних дефіцитів серед дітей та підлітків як засіб профілактики аліментарних та аліментарно залежних станів. Семейная медицина. 2014; 2(52): 139–42.
14. Корзун ВН. Заходи мінімізації дози внутрішнього опромінення населення. Довкілля та здоров'я. 2012; 1: 13–20.
15. Корзун ВН, Щелкунов ЛФ, Дудкин МС. Пища и экология. О.: Опиум, 2000. 517 с.
16. Крекотень ОМ. Особливості показників захворюваності та розповсюдженості патології органів травлення, їх динаміка у Вінницькому регіоні. Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. 2008; 3: 83–8.
17. Матасар ІТ, Петрищенко ЛМ, Матасар ТВ. Харчування постраждалих контингентів. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи : 1986-2011: монографія / за ред. Сердюка АМ, Бебешка ВГ, Базики ДА. Тернопіль : ТДМУ, "Укрмедкнига". 2011: 716–25.
18. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ. Особливості харчування жінок, які мешкають на територіях з підвищеною щільністю забруднення ґрунтів радіонуклідами. Гігієна населених місць. 2006; 47: 354–58.
19. Матасар ІТ, Швайко ВІ. Порушення харчової поведінки та Нутрієнтна корекція при інфекції COVID-19. Modern trends in science and practice. California. USA: GS Publishing Services. 2022; 2; 5–15. ISBN 978-1-7364133-6-4, DOI: 10.51587/ 9781-7364-13364-2022-006.
20. Омельянець МІ, Гунько НВ, Дубова НФ. та ін. Медико-демографічна оцінка здоров'я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / за ред. Возіанова ОФ, Бебешка ВГ, Базики ДА. Київ: ДІА, 2007. 800 с.
21. МІ. Омельянець та ін. Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні. Київ; Чорнобильінтерінформ, 2004. 208 с.
22. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Матасар ВІ. Мікронутрієнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2007; 13: 239–45.
23. Мокія-Сербіна СО, Сітало СГ, Єльчанінова ТІ, Пономарьова ЛІ. Морфологічні маркери екологічного ризику формування захворювань, обумовлених алергенними чинниками атмосферного повітря. Лаб. діагностика. 2013; 3: 42–5.
24. Москаленко ВФ. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров'ю та міжнародна безпека в охороні здоров'я. Охорона здоров'я України. 2007; 1(25): 9–11.
25. Мурашко ВО, Рущак ЛВ. Раціональне, лікувальнопрофілактичне та лікувальне харчування як засіб радіаційного захисту на сучасному етапі ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Радіологічний вісник. 2014; 2: 28–9.
26. Мухацька Р. Основи здоров'я і раціонального харчування. Київ : Інженерно-виробничий центр "Алкон", 2016. 253 с.
27. Недельская СН, Таранова ТВ. Факторы риска аллергических заболеваний у детей 13–14 лет, проживающих в крупном промышленном городе (по данным эпидемиологического исследования). Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2013; 2: 32–5.
28. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії / затв. МОЗ України № 1073 від 03.09.2017 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17 (дата звернення 04.04.2018).
29. Матасар ІТ, Матасар ВІ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Луценко ОГ. Нутриціологічна характеристика харчування вагітних жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України. Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. 2010; 2–3: 62–8
30. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Матасар ВІ.Особливості жирової компоненти харчових раціонів у жінок дітородного віку, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях. Медичний вісник Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. 2008; 3(19): 101–05.
31. Панов АВ. Возвращение радиоактивно загрязненных территорий к нормальной жизнедеятельности: современные проблемы и пути решения (к 35-летию аварии на Чернобыльской АЭС). Медикобиологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 2021; 1: 5–13.
32. Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2010-2019 роки. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdov_r.html. (дата звернення 28.06. 2022).
33. Присяжнюк АЄ, Романенко АЮ. Епідеміологічні дослідження стану здоров'я населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. 25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього: Національна доповідь України. Київ : КІМ, 2011: 152–64.
34. Сушко ВО, Швайко ЛІ, Базика КД. та ін. Результати тридцятирічного дослідження стану бронхолегеневої системи в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Журнал НАМН України. 2016; 2: 193–97.
35. Рингач НО, Лущик ЛВ. Регіональні особливості втрат років потенційного життя через передчасну смертність від основних причин в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2018; 3: 39–55. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/dse_2018_ 3_5. (дата звернення 06.04.2022).
36. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ. та ін. Роль аліментарного чинника у формуванні залізодефіцитних станів. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2012; 17: 233–40.
37. Сердюк АМ, Тимченко ОІ, Лінчак ОВ, Бенедичук ЮВ. Генофонд і здоров'я : іонізуюча радіація. Київ; Медінформ, 2011. 190 с.
38. Смоляр ВИ. Ионизирующая радиация и питание. Київ : Здоров'я, 1992. 176 с.
39. Тридцять п'ять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження : Національна доповідь України. Київ, 2021. 283 с.
40. Фактори ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/469174/Riskfactors-NCD-Ukraine-summary-ukr. pdf.
41. Шушпанов Д. Детермінанти здоров'я населення України: екологічний вимір. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2017; 22: 132–42.
42. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2017. МОЗ України; ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України". Київ, 2018. 452 с.
43. WHO STEPS surveillance manual. Geneva: World Health Organization; 2017 (https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/manual/en).
44. STEPS: prevalence of noncommunicable disease risk factors in Ukraine 2019. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2020. Licence: CC BYNC-SA 3.0 IGO.
45. Towards a healthier Ukraine. Progress on the healthrelated Sustainable Development Goals 2020. C 20.
Стаття надійшла до редакції 6 квітня 2023 р.
Article was received by the editorial on April, 6th, 2023