Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України", м. Київ, Україна

Резюме. Одним з основних завдань сучасної медицини є розробка та впровадження ефективних широкомасштабних програм щодо оптимізації якісного та кількісного складу харчових раціонів. Нинішні екологічні умови (забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо) потребують постійного контролю та корекції пластичного, енергетичного та каталітичного компонентів їжі. Залізо, як її інгредієнт, є важливою складовою енергетичного обміну, синтезу нуклеїнових кислот, проліферації клітин тощо. Для профілактики залізодефіцитної анемії (ЗДА) аліментарного походження необхідно швидко та ефективно поповнювати втрати, а також запаси заліза в організмі. Цьому сприяє своєчасне збільшення його надходження з їжею. Найраціональніший спосіб ‒ це обґрунтовані дієтичні рекомендації, зокрема достатня різноманітність харчування, використання продуктів тваринного походження, речовин, що збільшують засвоєння заліза.
Мета. Оцінити забезпеченість жителів радіоактивно забруднених територій України залізом та встановити вплив останнього на розвиток хвороб аліментарного ґенезу.
Матеріали та методи. Для оцінки забезпеченості населення територій, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, аліментарним залізом та визначення його впливу на захворюваність і смертність проаналізовано групу осіб працездатного віку (чоловіки та жінки віком 18–29, 30–39, 40–60 років на момент аварії на ЧАЕС), які мешкають на екологічно небезпечних територіях Житомирської області.
Джерелом вихідної інформації для епідеміологічного дослідження та аналізу були власні спостереження та дані ДУ "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру МОЗ України". Загальна кількість – 163 047 осіб обох статей, чоловіків – 72 654 (44,6 %), жінок – 90 393 (55,4 %).
Застосовано методи: бібліосемантичний; теоретичний аналіз із узагальнення даних щодо проблеми здоров'я та харчування населення неблагополучних регіонів України; математична статистика.
Результати. Серед населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях, залізодефіцитні анемії діагностуються від 60 до 65%.
Першопричиною нестачі незамінних речовин, у тому числі заліза, у харчуванні є зниження (у 2,0–2,5 раза) енерговитрат та зменшення об'єму вживаної їжі. Окрім того, поштовхом до деформації співвідношення між есенціальними речовинами в раціоні є збільшення вживання технологічно перероблених та забруднених антропогенами продуктів. Нашими дослідженнями встановлено, що харчування як чоловіків, так і жінок не відповідало рекомендованим величинам. Так, раціони чоловіків різних груп інтенсивності праці були найбільш дефіцитними за вмістом м'яса та м'ясопродуктів – до 55 %, риби та рибопродуктів – до 72 %, молока та молокопродуктів – до 57 %, фруктів – до 58 %. При цьому вони споживали надлишок хліба, бобових, круп, сала, картоплі, сметани, яєць.
Найрозбалансованішим було харчування жінок. Так, нестача хліба та хлібобулочних виробів становила 41,4 %, м'яса та м'ясопродуктів – 63,9 %, молока та молокопродуктів – до 40,0 %, овочів – до 25,5 %, сиру твердого – до 80,0 % від рекомендованих величин. При цьому жінки споживали надлишок круп, яєць, картоплі та кондитерських виробів. Вміст заліза у раціонах харчування чоловіків, незалежно від фізичного навантаження, перевищував рекомендовані
величини від 12,0 до 28,0%. При цьому, у раціонах харчування жінок нестача заліза становила 13,2–34,0%.
Висновки. Використання міжнародних моделей профілактики залізодефіцитних станів серед населення, яке мешкає на територіях України, що постраждало від аварії на ЧАЕС, потребує інформації щодо достовірних оцінок і переліку демографічних даних про очікувану тривалість життя, захворюваність на злоякісні новоутворення та смертність від інших причин.
Ключові слова: аліментарне залізо, гемове залізо, залізодефіцитні анемії, профілактика, населення екологічно небезпечних регіонів, аварія на Чорнобильській АЕС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statistical methods in medical and bi-ological research using Excel. 2nd ed. Kyiv: MORION; 2001. 408 p.

2. https://moyaosvita.com.ua/himiya/klasifikaciya-biogennix-elementiv.

3. Grobbee DE, Roest M. Serum ferritin is a risk factor for stroke in postmenopausal women. Stroke. 2005;36(8):1637–41.

4. The role of alimentary iron in the formation of morbid conditions complicated by the influence of physical and biologics factors / Under the general editorship of Ignat Matasar. Sherman Oaks, California: G.S. Publish Services; 2022. 247 p.

5. Jolobe OM. Hypochromia is more common than microcytosis, with iron-deficiency anemia. European Journal of Internal Medicine. 2013; 24(1):9.

6. Chehun VF, Lozovska YV, Burlaka AP, Hanusevych II. et al. Metalloproteins in the process of formation of the resistant phenotype of Walker-256 carcinosarcoma in rats. Ukr. Biochem. J. 2021; 93(6), NovemberDecember Ukrainian Journal of Biochemistry ISSN 2413-5003 (Online).

7. Moreira AС, Mesquita G, Gomes M. Ferritin: an inflammatory player keeping iron at the core of pathogen-host interactions. Microorganisms. 2020;8(4):589. doi: 10.3390/microorganisms8040589.

8. Sato H, Takai C, Kazama J. et al. Serum hepcidin level, iron metabolism and osteoporosis in patients with rheumatoid arthritis. Sci. Rep. 2020;10(1): 9882. doi: 10.1038/ s 41598 - 020-66945-3.

9. Vidyborets S, Borysenko D. Hepcidin, transferrin, ferritin: physiological role as central regulators of iron metabolism in the body. Sci. Rev. 2019;10(27):8–16. doi.org/ 10.31435/ rsglobal_sr/30122019/6862.

10. Tyha IA. Pathogenetic justification of diagnosis, prevention and treatment of hypothyroid anemia in pregnant women. Problems of environmental and medical genetics and clinical immunology: Collection. of science works Kyiv–Luhansk–Kharkiv.2002; 3(35):112–30.

11.Testa U. Recent developments in the understanding of iron metabolism. Hematol J. 2002;3 (2):63-89. doi: 10.1038/sj.thj.6200163. PMID: 12032869.

12. A HemK class glutamine-methyltransferase is involved in the termination of translation and essential for iron homeostasis in Arabidopsis. Kailasam S., Singh S., Liu M.-J et al. New Phytol. 2020;226(5):1361-1374. doi: 10.1111/nph.16440.

13. Karmi O, Rowland L, King SD. et al. The [2Fe-2S] protein CISD2 plays a key role in preventing iron accumulation in cardiomyocytes. FEBS Lett. 2022; 6(6):747–761. doi: 10.1002/1873-3468.14277.

14. Balogh E, Paragh G, Jeney V. Influence of iron on bone homeostasis. Pharmaceuticals (Basel). 2018;11(4):107. doi: 10.3390/ph11040107.

15. Sharifi R, Tabarzadi MF, Choubsaz P. et al. Evaluation of serum and salivary iron and ferritin levels in children with dental caries: a meta-analysis and trial sequential analysis. Children (Basel). 2021;8(11):1034. doi: 10.3390/children8111034.

16. Mittler R, Darash-Yahana M., Sohn YS. .et al. NEET proteins: A new link between iron metabolism, reactive oxygen species, and cancer. Antioxid Redox Signal. 2019; 30(8): 1083–1095. doi: 10.1089/ars.2018.7502.

17. Shadid A. Iron storage: ferritin. LibreTexts Chemistry. Saint Mary's College. 2018; (last update: May 1, 2022).

18. Yiannikourides A, Latunde-Dada GO. A short review of iron metabolism and pathophysiology of iron disorders. Medicines (Basel). 2019;6(3):85. doi: 10.3390/ medicines 6030085.

19. Barrientos-Moreno L, Molina-Henares MA, PastorGarcía M. et al. Arginine biosynthesis modulates pyoverdine production and release in Pseudomonas putida as part of the mechanism of adaptation to oxidative stress. J. Bacteriol. 2019;201(22):e00454-19. doi: 10.1128/JB.00454-19.

20. Enko D, Moro T, Holasek S. et al. Branched-chain amino acids are linked with iron metabolism. Ann. Transl. Med. 2020;8(23):1569. doi: 10.21037/atm-20-624a.

21. González-Domínguez Á, Visiedo-García FM, Domínguez-Riscart J. et al. Iron metabolism in obesity and metabolic syndrome. Int. J. Mol. Sci. 2020;21(15):5529. doi: 10.3390/ ijms 21155529. 22. Wei S, Zhang W, Wang C. et al. Increased hepcidin expression in adipose tissue as a primary cause of obesity-related inhibition of iron absorption. J. Biol. Regul. Homeost. Agents. 2019;33(4):1135–1141. PMID: 31353879.

23. Rayman MP. Multiple nutritional factors and thyroid disease, with particular reference to autoimmune thyroid disease. Proc. Nutr. Soc. 2019; 78(1):34–44. doi: 10.1017/ S0029665118001192.

24. Kochman J, Jakubczyk K, Bargiel P, Janda-Milczarek K. The influence of oxidative stress on thyroid diseases. Antioxidants (Basel). 2021;10(9):1442. doi: 10.3390/ antiox 10091442.

25. Buzunov VO, Prykashchykova KE, Yaroshenko ZS. et al. Incidence of diseases of the circulatory system in residents of radioactively contaminated areas. Analysis of the impact of chronic ionizing radiation in small doses. Problems of radiation medicine and radiobiology. 2018;23:107–19.

26. Weber S, Parmon A, Kurrle N. et al. The clinical significance of iron overload and iron metabolism in myelodysplastic syndrome and acute myeloid leukemia. Front Immunol. 2021;11:e 627662. doi: 10.3389/fimmu.2020.627662.

27. Prysiazhniuk AE, Gudzenko NA, Fuzik MM, Trotsyuk NK, Babkina NG, Khukhryanska OM. Epidemiological study of the formation of risks of malignant neoplasms in groups of victims of the accident at the Chernobyl nuclear power plant (1990–2019). Report on research work. State registration number 0119U100525. Manuscript; 2021, 148 p.

28. Haidukov SY. Contemporary approaches to the treatment of iron deficiency anemia in patients with uterine bleeding. Doctor (Vrach - Rus.) 2010;7:2–4.

29. Kodentsova VM, Vrzesinskaya OA, Beketova NA. The relationship between vitamin and antioxidant status in children with a low hemoglobin level. Food questions (Voprosy Pitaniya – Rus.).2003;72(3):3–7.

30. Logutova LS. Fetoplacental insufficiency and perinatal complications in pregnant women with iron deficiency anemia. Medical Journal (Meditsynskiy jurnal – Rus.). 2010; 19:12-5.

31. Tsvetkova OA. Medical and social aspects of iron deficiency anemia. Medical Journal (Meditsynskiy jurnal – Rus.).2009. № 5. С. 387.

32. Tikhomirov AL, Sarsania SY. Rational therapy and modern principles of diagnosis of iron deficiency disorders in obstetric and gynecological practice. Pharmacy (Farmateka – Rus.).2009;1:32–9.

33. Matasar IT, Petryshchenko LM, Vodopyanov VM, Gubina GV, Berehova GS. Justification of the norms of physiological needs in basic food substances and energy, taking into account the ecological conditions of the population living in the territories of radioecological control: methodical recommendations. State Institution "National Scientific Center of Radiation Medicine of the National Academy of Sciences of Ukraine". Kyiv; 2021. 43 p. URL: http: //nrcrm.gov.ua/download/2021/mr2021_01.pdf.

34. https://znanija.com › task.

35. https://www.unicef.org/ukraine/stories/iron-where-toget-it.

36. https://dpss.gov.ua › news › obih-kharchovykh-produk.

37. Chernov VM. Principles of treatment of iron deficiency anemia in children. District pediatrician (Uchastkovyi Pediatr – Rus.).2010;2:2–3.

38. Gromova OA. Current issues of vitamin-mineral correction in pregnant and lactating women. Evidencebased medicine data. Method. rec. for doctors M. 2010. 114 p.

39. https://extempore.info › content › article › 9-joornal › 1...

40. https://www.kpnemo.eu/ebooks/medicina-i-sport/...

41. Shrimpton DH. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist and Druggist. 2004;15:38–41.

42. Sadovnikova II. Iron deficiency anemia: pathogenesis, diagnostic algorithm and treatment. Russian medical journal (Russkiy Medicynskiy Jurnal - Rus.). 2010;9:540.

Стаття надійшла до редакції 02.05.2024 р.

Received May, 02, 2024