Н.В. Курділь1, В.В. Андрющенко2
1Державне Підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна
2Лікарня Сан-Бортоло, м. Віченца, Італія
Резюме. Структура ксенобіотиків, що викликають отруєння та необхідність госпіталізації, постійно змінюється. Сьогодні психотропні та наркотичні речовини та їхні прекурсори стали основною причиною тяжких отруєнь і потребують надання екстреної медичної допомоги. Водночас іншою проблемою є комбіноване вживання наркотичних речовин і алкоголю, що нерідко обумовлює поліорганну дисфункцію, спонукає лікарів до пошуку нових підходів лікування, використовуючи традиційні методи аферентної та еферентної терапії в комплексі з сучасними технологіями екстракорпоральної детоксикації.
Мета. Дослідження особливостей застосування методів екстракорпоральної детоксикації при лікуванні пацієнтів з гострими отруєннями хімічної етіології з огляду на зміни структури отруйних речовин за 1990-2020 рр.
Матеріали та методи. Проведено когортний ретроспективний аналіз 1685 карт стаціонарних хворих з гострими отруєннями (Форма №003/0) та 5025 протоколів процедур штучної детоксикації. Використано дані звітів токсикологічного відділення і відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (далі – Токсикологічний центр) за період 1990-2020 рр., з інформацією про структуру медичних технологій (мембранних, центрифужних, сорбційних та інших) і кількість методів штучної детоксикації, застосованих протягом періоду дослідження.
Результати. В середньому, за рік у Токсикологічному центрі Києва надається медична допомога приблизно 2500 дорослим пацієнтам з отруєннями хімічної етіології, з них майже 1500 пацієнтів потрапляють до відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації. За період 1990-2020 рр. було проліковано понад 64 тис. пацієнтів. Встановлено, що структура гострих отруєнь зазнала істотних змін: зменшилася чисельність отруєнь пестицидами (фосфорорганічні речовини, карбамати, перитроїди), технічними рідинами та розчинниками (етиленгліколь, дихлоретан, четирихлористий водень, метанол), металами (свинець, ртуть), корозивними речовинами (кислоти, луги). Водночас залишилася значною частина отруєнь алкоголем і його сурогатами, токсинами рослинного походження і грибами, засобами побутової хімії. Збільшилася кількість побутових, суїцидальних і кримінальних отруєнь лікарськими засобами. Після 2015 року стрімко зросла чисельність отруєнь наркотиками, психотропними речовинами (метадон, героїн, синтетичні опіоїдіи) та їх прекурсорами, в тому числі в комбінації з бензодіазепінами, мет- і амфетаміном, кокаїном і етанолом. Отже, питома вага наркотичних отруєнь за останні 30 років зросла у 3,5 раза. Відповідно до зміни структури гострих отруєнь поступово зазнала змін і структура технологій екстракорпоральної детоксикації. Зменшилася щорічна чисельність сорбційних технологій (гемосорбції, плазмосорбції). Водночас відбулося збільшення числа центрифужних технологій і мембранного плазмаферезу. Суттєво змінилися методи оксигенації крові: майже не застосовується ГБО в лікуванні гострих отруєнь, але збільшується чисельність процедур озонотерапії та ультрафіолетового опромінення крові. Протягом періоду дослідження мембранні технології (гемодіаліз, ультрафільтрація, гемоперфузія) є найбільш поширеними у лікуванні отруєнь.
Висновки. Структура токсичних речовин, що спричиняють побутові отруєння протягом останніх 30-ти років зазнала суттєвих змін: збільшилася чисельність отруєнь наркотиками, психотропними речовинами, лікарськими засобами та алкоголем. Виникла необхідність удосконалення існуючих підходів до застосування методів екстракорпоральної детоксикації, зокрема перспективним напрямком досліджень є вивчення ефективності різних технологій видалення токсикантів із крові при отруєннях «новими» наркотичними, психотропними речовинами та їхніми прекурсорами. Доведено клінічну ефективність гемодіалізу, плазмаферезу, озонотерапії та ультрафіолетового опромінення крові, їх поєднання у програмі комплексного лікування отруєнь у дорослих.
Ключові слова: гострі отруєння, наркотики, екстракорпоральна детоксикація.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Nedashkivskyi SM. Acute renal failure in severe methadone poisoning. Medicine of urgent conditions. 2015. No. 1(64). Electronic resource. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/40225.
2. Kuchma AB, Struk VF, Padalka VM. Analysis of the burden on the intensive care unit and the hospital stage of emergency care due to patients with acute methadone poisoning. Medicine of urgent conditions. 2016. No. 4(75). Electronic resource. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/43204.
3. Andryushchenko VV, Kalish MM, Kurdil NV. Features of combined poisoning with "street" methadone. Medicine of urgent conditions. 2018. 1(88). P.136-141. doi:10.22141/2224-0586.1.88.2018.124981.
4. Ivashchenko OV, Andryushchenko VV, Bogomol AG, Kalish MM, Kurdil NV. Modern approaches to complex diagnosis and treatment of patients with combined methadone poisoning in the conditions of a specialized toxicological center. Ukrainian medical journal. 2018. No. 2 (124). T-2 – III/IV. P. 34-37. doi:10.32471/umj.1680-3051.124.125260.
5. Ivashchenko OV, Nedashkivskyi SM. Peculiarities of the clinic, diagnosis and treatment of methadone poisoning. Medicine of urgent conditions. 2009. No. 5(24). Electronic resource. URL: http://www.mifua.com/archive/article/11160.
6. Patent 74280 of Ukraine, G 01 N 33/48, A 61B 10/00. Method of choosing the method of detoxification therapy / M.G. Prodanchuk, B.S. Sheiman, O.I. Osadcha, N.O. Voloshin (Ukraine); applicant and patent holder of the Institute of Ecology and Toxicology. L.I. Bear. - № 74280; declared 22.01.04; publ. 11/15/05 Bull. № 11.
7. Patent 76227 of Ukraine, G 01 N 33/48, A 61B 10/00. Method for diagnosing the etiological factor of toxemia / M.G. Prodanchuk, B.S. Sheiman, O.I. Osadcha, N.O. Voloshin (Ukraine); applicant and patent holder of the Institute of Ecology and Toxicology. L.I. Medved. - № 76227; declared 19.05.04; publ. 07/17/06 Bull. № 7.
8. Harbord N. Common Toxidromes and the Role of Extracorporeal Detoxification. Adv Chronic Kidney Dis. 2020 Jan;27(1):11-17. Doi: 10.1053/j.ackd.2019.08.016.).
9. Holubek WJ, Hoffman RS, Goldfarb DS, Nelson LS. Use of hemodialysis and hemoperfusion in poisoned patients. 2008 Nov;74(10):1327-34. Doi: 10.1038/ki.2008.462. Epub 2008 Sep 17.)
10. Pond SM. Extracorporeal techniques in the treatment of poisoned patients. Med J Aust. 1991 May 6;154(9):617-22.).
11. EXTRIP. Blood Purification in Toxicology:Reviewing the Evidence and Providing Recommendations. Electronic resource. URL: https://www.extrip-workgroup.org/
12. Lavergne V, Nolin DT, HoffmanRS, Roberts D, Gosselin S, et al. The EXTRIP (EXtracorporeal TReatments In Poisoning) workgroup: guideline methodology. Clin Toxicol (Phila). 2012 Jun;50(5):403- 13. doi: 10.3109/15563650.2012.683436.
13. Anseeuw K, Mowry JB, Burdmann EA, Ghannoum M, Hoffman RS, Gosselin S, Lavergne V, Nolin TD; Extracorporeal Treatment in Phenytoin Poisoning: Systematic Review and Recommendations from the EXTRIP (Extracorporeal Treatments in Poisoning) Workgroup. EXTRIP Workgroup. Am J Kidney Dis. 2016 Feb;67(2):187-97. doi: 10.1053/j.ajkd.2015.08.031.
14. Ghannoum M, Lavergne V, Gosselin S, Mowry JB, Hoegberg LCD, et al. Practice Trends in the Use of Extracorporeal Treatments for Poisoning in Four Countries. Semin Dial 2016 Jan-Feb;29(1):71-80. doi: 10.1111/sdi.12448. Epub 2015 Nov 9.
Стаття надійшла до редакції 14.09.2022 р. / Received September 14, 2022.