В.М. Падалка1, Н.В. Курділь2, М.Л. Зінов’єва2, Г.І. Петрашенко2
1 ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна
2 ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна
РЕЗЮМЕ. Розлади здоров’я, пов’язані з вітаміном D ‒ глобальна проблемою охорони здоров’я. Зростаюча кількість призначень вітаміну D лікарями в період пандемії COVID-19 та збільшення обсягів самостійного споживання вітаміну D населенням несе ризики виникнення екзогенного гіпервітамінозу D або синдрому, відомого як токсичність вітаміну D (англ., Vitamin D Toxicity).
Мета. Узагальнити результати наукових досліджень, присвячених токсичності вітаміну D та окремих аспектів, що пов’язані з його передозуванням.
Матеріали та методи. Використано методи контент-аналізу, системного та порівняльного аналізу; матеріали наукових оглядів та окремих досліджень, присвячених біохімії та токсикології вітаміну D (Elsevier, PubMed, ToxNet) з глибиною пошуку до 20 років.
Результати та обговорення. У зв’язку із загальновідомими ризиками для здоров’я, обумовленими дефіцитом вітаміну D, він став популярною харчовою добавкою, про що свідчить прогресивне зростання як тематичних наукових публікацій (PubMed), так і обсягів його споживання у багатьох країнах світу. Вживання фармацевтичної продукції та дієтичних добавок є найчастішою причиною виникнення передозувань. Огляд випадків токсичності вітаміну D, спричинених помилками у призначенні або введенні при визначенні необхідної дози, показав, що зрідка вони можуть супроводжуватися розвитком інтоксикації. Існує багато форм екзогенного та ендогенного синдрому токсичності вітаміну D. До синдрому токсичності вітаміну D відносять наступні симптоми: порушення свідомості, апатію, періодичну блювоту, біль у животі, поліурію, полідипсію, дегідратацію, а також ‒ гіперкальціємію, яка хоча трапляється зрідка, але може загрожувати здоров’ю та життю, якщо її не виявити своєчасно, але є важливим симптомом при диференціальному діагнозі у пацієнтів з гіперкальціємією. Незважаючи на різні думки щодо цільової концентрації 25(ОН)D або рекомендованих доз вітаміну D для загальної популяції, визначено, що концентрація 25(ОН)D > 150 нг/мл являє значний ризик розвитку синдрому токсичності вітаміну D, а схеми лікування дефіциту вітаміну D при застосуванні високих доз потребують регулярного моніторингу.
Висновки. У загальній популяції зростає обізнаність щодо користі вітаміну D для здоров’я. Однак збільшення його споживання загрожує виникненням специфічного синдрому ‒ токсичності вітаміну D. Слід інформувати сімейних лікарів про небезпеку перевищення рекомендованих (за віком та масою тіла) доз, а також проводити роз’яснювальну роботу з населенням, аби сформувати обізнаність щодо негативного ефекту передозування вітаміну D.
Ключові слова: вітамін Д, токсичність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ) / REFERENCES
1. Chang SW, Lee HC. Vitamin D and health – The missing vitamin in humans. Pediatr Neonatol. 2019 Jun;60(3):237-244.
2. Christakos S, Dhawan P, Verstuyf A, Verlinden L, Carmeliet G. Vitamin D: Metabolism, Molecular Mechanism of Action, and Pleiotropic Effects. Physiol Rev. 2016 Jan;96(1):365-408.
3. Bouillon R. Vitamin D and Extraskeletal Health. UpToDate (2015). Available online at: www.uptodate.com
4. Bikle DD. Vitamin D metabolism, mechanism of action, and clinical applications. Chem Biol. (2014) 21:319–29. doi: 10.1016/j.chembiol.2013.12.016
5. Bischoff-Ferrari HA, Dawson-Hughes B, Orav EJ, Staehelin HB, Meyer OW, Theiler R, et al. Monthly high-dose vitamin d treatment for the prevention of functional decline: a randomized clinical trial. JAMA Intern Med. (2016) 176:175–83. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.7148
6. Deluca HF, Prahl JM, Plum LA. 1,25-Dihydroxyvitamin D is not responsible for toxicity caused by vitamin D or25-hydroxyvitamin D. Arch Biochem Biophys. (2011) 505:226–30. doi: 10.1016/j.abb.2010.10.012
7. Alshahrani F, Aljohani N. Vitamin D: deficiency, sufficiency and toxicity. Nutrients. 2013 Sep 13;5(9):3605-16. doi: 10.3390/nu5093605.
8. Asif A, Farooq N. Vitamin D Toxicity. 2021 Apr 29. In: Stat Pearls [Internet]. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing; 2021 Jan–. PMID: 32491799 Free Books & Documents. Review.
9. Charoenngam N, Hossein-Nezhad A, Hanley DA, Holick MF. Misconception about the cause of vitamin D toxicity. CMAJ. 2019 Jul 8;191(27):E769. doi: 10.1503/cmaj.72511.
10. Galior K, Grebe S. Development of Vitamin D Toxicity from Overcorrection of Vitamin D Deficiency: A Review of Case Reports. Singh R. Nutrients. 2018 Jul 24;10(8):953. doi: 10.3390/nu10080953.
11. Jones G. Pharmacokinetics of vitamin D toxicity. Am J Clin Nutr. (2008) 88:582–6. doi: 10.1093/ajcn/88.2.582S.
12. Selby PL, Davies M, Marks JS, Mawer EB. Vitamin D intoxication causes hypercalcaemia by increased bone resorption which responds to pamidronate. Clin Endocrinol. (1995) 43:531–6.
13. Bikle DD, Gee E, Halloran B, Kowalski MA, Ryzen E, Haddad JG. Assessment of the free fraction of 25-hydroxyvitamin D in serum and its regulation by albumin and the vitamin D–binding protein. J Clin Endocrinol Metab. (1986) 63:954–9.
14. Bikle DD, Gee E. Free, and not total, 1,25-dihydroxyvitamin D regulates 25-hydroxyvitamin D metabolism by keratinocytes. Endocrinology (1989) 124:649–54.
15. Pettifor JM, Bikle DD, Cavaleros M, Zachen D, Kamdar MC, Ross FP. Serum levels of free 1,25-dihydroxyvitamin D in vitamin D toxicity. Ann Intern Med. (1995) 122:511–3.).
16. Holick MF. Vitamin D is not as toxic as was once thought: a historical and up-to-date perspective. Mayo Clin Proc. (2015) 90:561–4. doi: 10.1016/j.mayocp.2015.03.015
17. Corbet-Dooren J. Supplements may not prevent bone fractures.Wall Street Journal. 2013. Electronic resource. Access mode. URL: https://www.wsj.com/articles/SB10001424127887323884304578326580034502690.
18. Martineau AR, Forouhi NG. Vitamin D for COVID-19: a case to answer? Lancet Diabetes Endocrinol. 2020 Sep;8(9):735‒736.
19. Kumar R, Rathi H, Haq A, Wimalawansa SJ, Sharma A. Putativeroles of vitamin D in modulating immune response and immunopathology associated with COVID-19. Virus Res. 2021 Jan 15;292:198‒235.
20. Trovas G, Tournis S. Vitamin D and COVID-19. Hormones (Athens). 2021 Mar;20(1):207-208.
21. Marcinowska-Suchowierska E, Kupisz-UrbańskaM, ŁukaszkiewiczJ, PłudowskiP, Jones G. Vitamin D Toxicity-A Clinical Perspective. Front Endocrinol (Lausanne). 2018 Sep 20;9:550. doi: 10.3389/fendo.2018.00550.
22. Schlingmann KP, Ruminska J, Kaufmann M, Dursun I, Patti M, Kranz B, et al. Autosomal-recessive mutations in SLC34A1 encoding sodium-phosphate cotransporter 2A cause idiopathic infantile hypercalcemia. J Am Soc Nephrol. (2016) 27:604–14. doi: 10.1681/ASN.2014101025
23. Pronicka E, Ciara E, Halat P, Janiec A, Wуjcik M, Rowinska E, et al. Biallelic mutations in CYP24A1 or SLC34A1 as a cause of infantile idiopathic hypercalcemia (IIH) with vitamin D hypersensitivity: molecular study of 11 historical IIH cases. J Appl Genet. (2017) 58:349–53. doi: 10.1007/s13353-017-0397-2.
24. Schlingmann KP, Kaufmann M, Weber S, Irwin A, Goos C, John U, et al. Mutations in CYP24A1 and idiopathic infantile hypercalcemia. N Engl J Med. (2011) 3655:410–21. doi: 10.1056/NEJMoa1103864
25. Potts JT Jr, Juppner H. Disorders of the parathyroid gland and calcium homeostasis. In: Longo DL, Fauci AS, Kasper Dl, Hauser Sl, Jameson Jl, Loscalzo J, editors. Harrison's Principles of Internal Medicine. Vol. 2. 18th ed. New York, NY: McGraw Hill. (2012). p. 3096–3129.
26. Dinour D, Davidovits M, Aviner S. Maternal and infantile hypercalcemia caused by vitamin-D-hydroxylase mutations and vitamin D intake. Pediatr Nephrol. (2015) 30:145–52. doi: 10.1007/s00467-014-2889-1
27. Farnaghi F, Hassanian-Moghaddam H, Zamani N, Gholami N, Gachkar L, Hosseini Yazdi M. Vitamin D toxicity in a pediatric toxicological referral center; a cross-sectional study from Iran. BMC Pediatr. 2020 Jul 20;20(1):350. doi: 10.1186/s12887-020-02240-4.
28. Häusler D, Torke S, Peelen E, Bertsch T, Djukic M, Nau R, Larochelle C, Zamvil SS, Brьck W, Weber MS. High dose vitamin D exacerbates central nervous system autoimmunity by raising T-cell excitatory calcium. Brain. 2019 Sep 1;142(9):2737-2755. doi: 10.1093/brain/awz190.
29. Chatterjee R, Chatterjee K, Sen C. Reversible Parkinsonism Due to Vitamin D Toxicity. J Neurosci Rural Pract. 2017 Apr-Jun;8(2):305-306. doi: 10.4103/jnrp.jnrp_497_16.
30. Gupta AK, Jamwal V, Sakul, Malhotra P. Hypervitaminosis D and systemic manifestations: a comprehensive review. JIMSA (2014) 27:236–7.
31. Sarma A. Vitamin D toxicity presenting with altered sensorium and hypercalcaemia. Indian J Anaesth. 2020 Oct;64(10):909-911. doi: 10.4103/ija.IJA_166_20.
32. Demer LL, Hsu JJ, Tintut Y. Steroid Hormone Vitamin D: Implications for Cardiovascular Disease. Circ Res. 2018 May 25;122(11):1576-1585.
33. Jones G, Schlingmann KP. Hypercalcemic states associated with abnormalities of vitamin D metabolism. Front Horm Res. (2018) 50:89–113. doi: 10.1159/000486073
34. Cusano N, Thys-Jacobs S, Bilezikian JP. Hypercalcemia due to vitamin D toxicity. In: Feldman D, Pike JW, Adams JS, editor. Vitamin D. London, UK: Elsevier (2011). p. 1394.
35. Lim K, Thadhani R. Vitamin D Toxicity. J Bras Nefrol. 2020 Apr 3;42(2):238-244. doi: 10.1590/2175-8239-JBN-2019-0192.
36. Taylor PN, Davies JS.A review of the growing risk of vitamin D toxicity from inappropriate practice. Br J Clin Pharmacol. 2018 Jun;84(6):1121-1127. doi: 10.1111/bcp.13573.
37. Vieth R. Vitamin D toxicity, policy, and science. J Bone Miner Res. 2007 Dec;22 Suppl 2:V64-8. doi: 10.1359/jbmr.07s221.
38. Virmani A. Vitamin D toxicity. Indian Pediatr. 2014 Jan;51(1):63.
39. Khieng V, Stevens C. Vitamin D toxicity: a case study. N Zeal J Med Lab Sci. (2010) 64:44–50.
40. Maji D. Vitamin D toxicity. Indian J Endocrinol Metab. 2012 Mar;16(2):295-6. doi: 10.4103/2230-8210.93773.
41. Misgar RA, Sahu D, Bhat MH, Wani AI, Bashir MI. Vitamin D Toxicity: A Prospective Study from a Tertiary Care Centre in Kashmir Valley. Indian J Endocrinol Metab. 2019 May-Jun;23(3):363-366. doi: 10.4103/ijem.IJEM_116_19.
42. Tebben PJ, Singh RJ, Kumar R. Vitamin D–mediated hypercalcemia: mechanisms, diagnosis, and treatment. Endocr Rev. (2016) 37:521–47. doi: 10.1210/er.2016-1070
43. Bell NH, Stern PH, Pantzer E, Sinha TK, DeLuca HF. Evidence that increased circulating 1α, 25-dihydroxyvitamin D is the probable cause for abnormal calcium metabolism in sarcoidosis. J Clin Invest. (1979) 64:218–25. doi: 10.1172/JCI109442
44. Mudde AH, vandenBerg H, Boshuis PG, Breedveld FC, Markusse HM, Kluin PM, etal. Ectopic production of 1,25-dihydroxyvitamin D by B-cell lymphoma as a cause of hypercalcemia. Cancer (1987) 59:1543–6.
45. Ziaie H, Razmjou S, Jomhouri R, Jenabi A. Vitamin D Toxicity; Stored and Released from Adipose Tissue? Arch Iran Med. 2016 Aug;19(8):597-600.
46. Jones G. Pharmacokinetics of vitamin D toxicity. Am J Clin Nutr. (2008) 88:582–6. doi: 10.1093/ajcn/88.2.582S
47. Ekwaru JP, Zwicker JD, Holick MF, Giovannucci E, Veugelers PJ. The importance of body weight for the dose response relationship of oral vitamin D supplementation and serum 25-hydroxyvitamin D in healthy volunteers. PLoS ONE (2014)9:e111265. doi: 10.1371/journal.pone.0111265
48. Rizzoli R. Vitamin D supplementation: upper limit for safety revisited? Aging clinical and experimental research. 2020 Aug 28:1‒6.
49. Durazo-Arvizu RA, Dawson-Hughes B, Kramer H, Cao G, Merkel J, Coates PM, et al. The reverse j-shaped association between serum total 25-Hydroxyvitamin D concentration and all-cause mortality: the impact of assay standardization. Am J Epidemiol. (2017) 185:720–6. doi: 10.1093/aje/kww244
50. Dudenkov DV, Yawn BP, Oberhelman SS, Fischer PR, Singh RJ, Cha SS, et al. Changing incidence of serum 25-hydroxyvitamin D values above 50 ng/ml: a 10-year population-based study. Mayo Clin Proc. (2015) 90:577–86. doi: 10.1016/j.mayocp.2015.02.012
51. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP, et al. Endocrine Society. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. (2011) 96:1911–30. doi: 10.1210/jc.2011-0385
52. Ross AC, Manson JE, Abrams SA etal (2011) The 2011 report on dietary reference intakes for calcium and vitamin D from the Institute of Medicine: what clinicians need to know. J Clin Endocrinol Metab 96:53–58.
Стаття надійшла до редакції 10.06.2021 / Received June 10, 2021