Т.С. Оборонова¹, М.Г. Проданчук¹, С.П. Чумак², О.О. Бобильова¹, Н.В. Курділь¹, О.Л. Перегуда¹

¹Державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна

²Державна установа «Київський міський Центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна

Резюме. Якість повітря приміщень є важливою детермінантою здоров'я людини.

Мета. Провести порівняльний аналіз хімічного складу повітря всередині житлових приміщень різного типу і визначити джерела емісії хімічних речовин.

Матеріали та методи. Використано дані комплексної токсиколого-гігієнічної оцінки повітря різного типу приміщень у місті Києві (2015-2019 рр.): 10388 планових досліджень і 1458 досліджень, виконаних ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ України» (2015-2019 рр.) за скаргами громадян (у зв’язку з наявністю неприємного запаху). Застосовано методи системного та порівняльного аналізу, санітарно-гігієнічні та санітарно-хімічні методи. Статистичну обробку даних виконано за допомогою програми IBM SPSS Statistics 29.0.0.0.

Результати. Результати дослідження хімічного складу повітря демонструють, що серед приміщень, що обстежувалися у плановому порядку, наявність відхилень становила 17,8 % (від 4,7 % до 23,7 %), а під час обстежень приміщень за скаргами громадян – 74,5 % (від 40,6 % до 86,4 %). Скарги громадян були обумовлені неприємним запахом повітря всередині їхніх осель. У складі повітря виявлено високі рівні: формальдегіду, фенолу, ацетону, двоокису азоту, оксиду вуглецю, бутилацетату. Джерелами емісії хімічних забруднювачів були предмети побуту (меблі), будівельні та оздоблювальні матеріали (полімери), що використовувалися переважно під час проведення ремонтних робіт, або в новобудовах. Також було встановлено, що на якість повітря негативно вплинули порушення режимів вентиляції або її відсутність; неналежне прибирання; проведення ремонтних робіт у приміщеннях, де постійно перебувають люди; зберігання речей, що є джерелом емісії хімічних речовин та ін.

Висновки. За результатами досліджень хімічного складу повітря всередині житлових приміщень підтверджено необхідність посилення інформування населення про шкідливий вплив забрудненого повітря на здоров'я людини, зокрема дітей, а також чутливих контингентів.

Ключові слова: повітря всередині приміщень, «синдром хворої будівлі», фенол, формальдегід.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES

1. ВООЗ (2018 г.). Забруднення повітря і здоров'я дітей. Рекомендуємо чисте повітря. Женева: ВООЗ. Електронний ресурс. Режим доступу: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/275595/WHO-CED-PHE-18.01-rus.pdf?ua=1.

2. WHO (2017). Inheriting a sustainableworld? Atlas on children’s health and the environment. Geneva: WHO. Електронний ресурс. Режим доступу: https://apps.who.int/iris/handle/10665/254677.

3. WHO (2005). Effects of air pollution on children’s health and development. A Reviewoftheevidence. Copenhagen: WHO Regional Office forEurope. Електронний ресурс. Режим доступу: https://apps.who.int/iris/handle/10665/107652.

4. Організація Об'єднаних Націй (2015). Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 р. Нью-Йорк: Організація Об'єднаних Націй. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70/ 1&Lang=R.

5. WHO (2010). Protecting children’s health in a changing environment Report of the Fifth Ministerial Conference on Environment and Health. Електронний ресурс: https://apps.who.int/iris/handle/10665/326468.

6. Європейське регіональне бюро ВООЗ (2010). Пармська декларація з навколишнього середовища та охорони здоров'я. П'ята міністерська конференція з навколишнього середовища та охорони здоров'я. Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ . Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/78610/E93618R.PDF.

7. Європейське регіональне бюро ВООЗ (2017). Острівська декларація з навколишнього середовища та охорони здоров'я. Шоста міністерська конференція з навколишнього середовища та охорони здоров'я. Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ. Електронний ресурс. Режим доступу: (https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/342287/170574_ Ostrava-Declaration-FINAL-RUS.pdf.

8. Європейське регіональне бюро ВООЗ (2017). Комплекс можливих заходів для сприяння здійсненню Острівській декларації. Шоста міністерська конференція з навколишнього середовища та охорони здоров'я. Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf._ (file/0009/342288/170579_Annex-1).

9. Asikainen A, Carrer P, Kephalopoulos S, De Oliveira Fernandes E, Wargocki P, Hänninen O (2016). Reducing burden of disease from residential indoor air exposures in Europe (HEALTHVENT project). Environmental Health. 15(S1):61–72. doi:10.1186/s12940-016-0101-8.

10. Csobod E, Annesi-Maesano I, Carrer P, Kephalopoulos S, Madureira J, Rudnai P et al (2014). SINPHONIE (Schools Indoor Pollution and Health Observatory Network in Europe): Final report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Електронний ресурс. Режим доступу: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/b1243a1b-317b-422f-b6cf-645b693b3cdf/ language-en.

11. WHO (2015). Public Health and Environment (PHE): household air pollution. Population using solid fuels (%), 2013 [website]. Geneva: WHO. Електронний ресурс. Режим доступу: http://gamapserver.who.int/gho/interactive_charts/phe/iap_exposure/atlas.html.

12. Gabriel MF, Felgueiras F, Fernandes M, Ribeiro C, Ramos E, Mourao Z. et al, (2020). Assessment of indoor air conditions in households of Portuguese families with newborn children. Implementation of the HEALS IAQ checklist, Environ. Res. 182. doi:10.1016/j.envres.2019.108966.

13. Hänninen O, Asikainen A, editors (2013). Efficient reduction of indoor exposures. Health benefits from optimizing ventilation, filtration and indoor source controls. Helsinki: National Institute for Health and Welfare. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.julkari.fi/bitstream/handle/10024/110211/RAP2013_002_3rd%20edition_25%2011%202014_web. pdf?sequence=1&isAllowed=y.

14. Hänninen O, Lebret E, Ilacqua V, Katsouyanni K, Künzli N, et al. Infiltration of ambient PM2.5 and levels of indoor generated non-ETS PM2.5 in residences of four European cities. Atmos Environ. 2004;38:6411–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2004.07.015.

Стаття надійшла до редакції 27.03.2023 р.

The article was received on March, 27th, 2023