І.Т. Матасар1, Л.М. Петрищенко1, Т.В. Матасар2
1 Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України, м. Київ, Україна
2 ТОВ "Медична Династія", м. Київ, Україна
РЕЗЮМЕ. У статті показано значення макроелементів, які поряд з іншими інгредієнтами їжі формують різні структури організму. Наведено дані про фактичний вміст макроелементів у раціонах харчування населення різних вікових груп за період 2004–2020 рр., яке мешкає у населених пунктах Київської області та зазнає впливу наслідків аварії на ЧАЕС.
Метa. Узагальнення даних щодо вмісту мінеральних речовин у раціонах харчування населення, яке проживає в умовах дії радіаційного опромінення. Основну увагу приділено органічним елементам (фосфор, калій, сірка, хлор, кальцій, магній і залізо), що формують майже 98 % хімічного складу клітини, а їх сумарний вміст становить до 1,9 % від маси організму людини.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів, зокрема: бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних наукової літератури; анкетно-опитувальний – проаналізовано фактичний вміст макроелементів у раціонах харчування за період 2004–2020 рр. різних вікових груп, а також математичний. Обробку одержаних результатів проведено з використанням сучасних методів медичної статистики.
Регулярне забезпечення організму необхідними поживними речовинами має важливе значення для підтримки здоров'я, працездатності та активного довголіття людини. Нашими багаторічними дослідженнями встановлено, що вміст макроелементів у раціонах харчування дорослих, дітей та вагітних жінок не відповідав фізіологічним потребам.
Висновки. Забезпеченість харчових раціонів обстеженого контингенту населення макроелементами була розбалансована. Раціони містили дефіцит кальцію (Ca) та магнію (Mg), встановлено порушення оптимального співвідношення між макроелементами, що може бути причиною виникнення преморбідних станів та стати причиною формування аліментарних та аліментарно залежних захворювань.
Стаття актуальна для сімейних лікарів, гігієністів, нутриціологів, дієтологів та осіб, які цікавляться проблемами харчування.
Ключові слова: мінеральні речовини, харчування, макроелементи, фізіологічна роль макроелементів, рекомендоване добове споживання, джерела надходження, населення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ)
1. Питание и здоровье в Европе. Новая основа для действий. Копенгаген: Всемирная организация здравоохранения. Европейское региональное бюро. Женева; 2003. 112 с.
2. Москаленко ВФ. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров'ю та міжнародна безпека в охороні здоров'я. Охорона здоров'я України. 2007;1(25):9–11.
3. Грузєва ОВ, Іншакова ГВ, Яковенко ВГ. Вплив харчових чинників на здоров'я населення. Главный врач. 2008;11:71–72.
4. Comparative analysis of nutrition policies in the WHO European Region. A comparative analysis of nutrition policies and plants of action in Who European Member states. May 2006. URL http://www.euro.who.int/data/assets/pdf_file/0004/149782/instambul_conf_20ebd02.pdf.
5. Малая ЛТ, Ермакович ИИ, Герасименко ЖМ. Профилактика хронических неинфекционных заболеваний в Украине. Современное состояние проблемы. Український терапевтичний журнал. 2002;4(3):5–7.
6. Гуліч МП. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збереження здоров'я населення. Проблемы старения и долголетия. 2011;20(2):128–32.
7. Рингач НО. Громадське здоров'я як чинник національної безпеки [монографія]. К.: НАДУ; 2009. 296 с.
8. Shrimpton DH. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist and Druggist. 2004 May 15: 38–41.
9. Sandstrцm B. Micronutrient interactions: effects on absorption and bioavailability. British Journal of Nutrition. 2001;85(2):181–5.
10. Тутельян ВА, Спиричев ВБ, Суханов БП, Кудашева ВА. Микронутриенты в питании здорового и больного человека. М.: Колос; 2002. 424 с.
11. Ребров ВГ, Громова ОА. Витамины, макро- и микроэлементы. М.: ГЭОТАР-Медиа; 2008. 960 с.
12. Скальный АВ. Химические элементы в физиологии и экологии человека. М.: Оникс 21 век; 2004. 216 с.
13. Сердюк АМ, Гуліч МП, Каплуненко ВГ, Косінов МВ. Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів. Журнал Національної академії медичних наук України. 2010;16(1): 107–14.
14. Бабенко ГА. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение. Микроэлементы в медицине. 2001;2(1):2–5.
15. Стрейн Дж. Микронутриенты: вопросы питания и хронические болезни. Вопр. питания. 2000;3:43–5.
16. Рогинская НФ, Богданец ЕС. Проблемы недостатка микроэлементов в питании современного человека и перспективы их преодоления. Наукові праці. 2014; 46(1): 187–91.
17. Богатырев АН, Пряничникова НС, Макеева ИА. Натуральные продукты питания. Здоровье нации. Пищевая промышленность. 2017;8:26–9.
18. Погожева АВ, Батурин АК. Питание и профилактика неинфекционных заболеваний. Beau Bassin: Lambert Academic Publishing; 2017. 184 с.
19. Кукушкин ЮН. Химические элементы в организме человека. СПб. 1998. URL: http://www.alhimik.ru/kunst/man's_elem.html.
20. Сусликов ВП. Геохимическая экология болезней. Атомовиты. М.: Гелиос АРВ; 2000; 1–2: 672 с.
21. Потребление натрия для взрослых и детей. Руководство: резюме, 2013. URL: https://www.who.int/nutrition/publications/guidelines/sodium_intake/ru/
22. Івашків ЛЯ, Бомба МЯ, Шах АЄ, та ін. Аналіз вмісту харчових добавок у продуктах харчування та їх небезпеки для здоров'я споживачів. URL: http://www.sworld.com.ua/konfer33/1213.pdf.
23. Білаш СМ, Донченко СВ. Морфофункціональний стан наднирників при дії комплексу харчових добавок (огляд літератури). Вісник проблем біології і медицини. 2020;3(157):13–9.
24. Скальный АВ, Быков АТ, Яцык ГВ. Микроэлементы и здоровье. Москва; 2002. 133 с.
25. Спасов АА. Магний в медицинской практике. Волгоград; 2000. 268 с.
26. Громова ОА. Его величество магний. Учеб.-метод. пособие. М; 2000. 53 с.
27. Громова ОА. Значение дефицита магния в организме ребенка с позиции практического врача. Рос. педиатр. журн. 2002;5:16–21.
28. Громова ОА. Роль и значение магния в патогенезе заболеваний нервной системы. Неврология и психиатрия им. С.С. Корсакова. 2002;12:45–9.
29. Акарачкова ЕС, Вершинина СВ, Котова ОВ, Рябоконь ИВ. Стресс у детей и подростков: причины и последствия, лечение и профилактика. М.;2015.19 с.
30. Громова ОА. Магний и пиридоксин: основы знаний. М.;2006.179 с.
31. Акарачкова ЕС. Роль дефицита магния в формировании клинических проявлений стресса у женщин. Проблемы женского здоровья. 2013;8(3):25–32.
32. Тутельян ВА, Вялков АИ, Разумов ЛН. Научные основы здорового питания. и др. М.: Панорама; 2010. 536 с.
33. Матасар ІТ, Матасар ВІ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Луценко ОГ. Нутріціологічна характеристика харчування вагітних жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України. Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. 2010;2–3:62–8.
34. Матасар ІТ, Горчакова ЛА, Петрищенко ЛМ, Матасар ВІ. Мікронутрієнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2007;13:239–45.
35. Матасар ІТ, Берзінь ВІ, Матасар ВІ, Луценко ОГ. Корекція есенціальних нутрієнтних дефіцитів серед дітей та підлітків як засіб профілактики аліментарних та аліментарно залежних станів. Семейная медицина. 2014;2(52): 139–42.
36. Щербак ВА, Каргина ИГ, Щербак НМ. Маркеры метаболизма костной ткани при рахите. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2020;65(4):71–7.
37. Майданник ВГ. Рахит у детей : современные аспекты. Киев; 2006. 114 с.
38. Коровина НА, Захарова ИН, Чебуркин АВ. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство для врачей. М.; 2005. 70 с.
39. Спиричев ВГ. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей. М.; 2007. 22 с.
40. Коломиец ВВ, Порхоменко ТА. Соотношение потребления с пищей кальция и фосфора как фактор риска возникновения артериальной гипертонии. Укр. кардіол. журн. 1996;4:46–50.
41. Витебская АВ, Смирнова ГЕ, Ильин АВ. Витамин D и показатели кальций-фосфорного обмена у детей, проживающих в средней полосе России, в период максимальной инсоляции. Остеопороз и остеопатии. 2010;2:4–9.
42. Коровина НА, Захарова ИН, Чебуркин АВ. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство для врачей. М.; 2005. 70 с.
43. Поліщук ТВ, Гуліч МП, Карпенко ЛО. Гігієнічна оцінка особливостей мікронутрієнтного складу молока та традиційних кисломолочних продуктів вітчизняного виробництва. Гігієна населених місць. 2012;60:229–36.
44. Кандинская ЕС, Редькин СВ, Чебакова ГВ. Мониторинг содержания кальция в сыром молоке коров. Ветеринария сегодня. 2019;1:29–33. URL: https: //doi. org/10.29326/2304-196X-2019-1-28-29-33.
45. Кудрин АВ. Микроэлементы и кальций в регуляции апоптоза. УСБ. 1998;5:17–21.
46. Кукс ВГ, Тутельян АА. Витамины и микроэлементы в клинической фармакологии. М.: Палея; 2001. 214 с.
47. Fenech M, Fergason LR. Vitamin/minerals and genomic stability in humans. Mutat. Res. 2001;475:1–6.
48. Дурнев АД, Сиднева ЕС, Жанатаев АК, и др. Защитное действие витаминов при индуцированном мутагенезе. Вестн. Рос. АМН. 2006;7:6–13.
49. WHO. Iron deficiency anemia: Assessment, prevention and control. Geneva; 2001. 114 с.
50. Гайдукова СН, Выдыборец СВ, Сивак ЛА, Ширинян ТС. Железодефицитная анемия: современные подходы к диагностике и лечению. К.: Здоров'я; 2003. 32 с.
51. Бебешко ВГ, Матасар ІТ, Матасар ВІ, Луценко ОГ. Проблеми профілактики, діагностики та лікування залізодефіцитних анемій в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання. Проблеми харчування. 2012;1–2:19–29.
52. Постникова СЛ, Малышева НВ, Касатова ТБ. Клинические рекомендации по коррекции железодефицита у различных групп пациентов. Русский медицинский журнал. 2010;18(30):1843–48.
53. Дворецкий ЛИ, Заспа ЕА, Литвицкий ПФ, Болевич СБ, и др. Свободнорадикальные процессы у больных железодефицитной анемией на фоне лечения препаратами железа. Терапевтический архив. 2006;78(1):52–7.
54. Ожегов ЕА, Тарасова ИС, Ожегов АМ,. Чернов ВМ, и др. Сравнительная эффективность двух терапевти- ческих планов лечения железодефицитной анемии у детей и подростков. Вопросы гематологии, онкологии и иммунопатологии в педиатрии. 2005;4(1):21.
55. Бебешко ВГ, Бруслова КМ. Полидефицитные анемии у детей. Доктор. 2003;6:70–3.
56. Бебешко ВГ, Бруслова КМ. Залізодефіцитні стани у підлітків. Український журнал гематології та трансфузіології. 2003;2:10–6.
57. Grobbee DE, Roest M. Serum ferritin is a risk factor for stroke in postmenopausal women. Stroke. 2005;36(8):1637–41.
58. Shrimpton DH. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist and Druggist. 2004;15: 38–41.
59. Горбачев ВВ, Горбачева ВН. Витамины. Микро- и макроэлементы. Справочник. Минск: «Книжный Дом»; 2002. 445 с.
60. Смоляр ВИ. Гипо- и гипермикроэлементозы, К.: Здоровья; 1989. 152 с.
REFERENCES
1. Pitanie i zdorov'e v Evrope. Novaya osnova dlya deistvii. Kopengagen: Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya. Evropeiskoe regional'noe byuro. Zheneva; 2003. 112 s.
2. Moskalenko VF. Priorytetni napriamy protydii hlobalnym zahrozam hromadskomu zdorov'iu ta mizhnarodna bezpeka v okhoroni zdorov'ia. Okhorona zdorov'ia Ukrainy. 2007;1(25):9–11.
3. Hruzieva OV, Inshakova HV, Yakovenko VH. Vplyv kharchovykh chynnykiv na zdorov'ia naselennia. Glavnyi vrach. 2008;11:71–72.
4. Comparative analysis of nutrition policies in the WHO European Region. A comparative analysis of nutrition policies and plants of action in Who European Member states. May 2006. URL http://www.euro.who.int/data/assets/pdf_file/0004/149782/instambul_conf_20ebd02.pdf.
5. Malaya LT, Ermakovich II, Gerasimenko ZhM. Profilaktika khronicheskikh neinfektsionnykh zabolevanii v Ukraine. Sovremennoe sostoyanie problemy. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2002;4(3):5–7.
6. Hulich MP. Ratsionalne kharchuvannia ta zdorovyi sposib zhyttia – osnovni chynnyky zberezhennia zdorov'ia naselennia. Problemы starenyia y dolholetyia. 2011;20(2):128–32.
7. Rynhach NO. Hromadske zdorov'ia yak chynnyk natsionalnoi bezpeky [monohrafiia]. K.: NADU; 2009. 296 s.
8. Shrimpton DH. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist and Druggist. 2004 May 15. P.38–41.
9. Sandstrцm B. Micronutrient interactions: effects on absorption and bioavailability. British Journal of Nutrition. 2001;85(2):181–5.
10. Tutel'yan VA, Spirichev VB, Sukhanov BP, Kudasheva VA. Mikronutrienty v pitanii zdorovogo i bol'nogo cheloveka. M.: Kolos; 2002. 424 s.
11. Rebrov VG, Gromova OA. Vitaminy, makro- i mikroelementy. M.: GEOTAR-Media; 2008. 960 s.
12. Skal'nyi AV. Khimicheskie elementy v fiziologii i ekologii cheloveka. M.: Oniks 21 vek; 2004. 216 s.
13. Serdiuk AM, Hulich MP, Kaplunenko VH, Kosinov MV. Nanotekhnolohii mikronutriientiv: problemy, perspektyvy ta shliakhy likvidatsii defitsytu makro- ta mikroelementiv. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy. 2010;16(1): 107–14.
14. Babenko GA. Mikroelementozy cheloveka: patogenez, profilaktika, lechenie. Mikroelementy v meditsine. 2001;2(1):2–5.
15. Strein Dzh. Mikronutrienty: voprosy pitaniya i khronicheskie bolezni. Vopr. pitaniya. 2000;3:43–5.
16. Roginskaya NF, Bogdanets ES. Problemy nedostatka mikroelementov v pitanii sovremennogo cheloveka I perspektivy ikh preodoleniya. Naukovi pratsi. 2014; 46(1): 187–91.
17. Bogatyrev AN, Pryanichnikova NS, Makeeva IA. Natural'nye produkty pitaniya. Zdorov'e natsii. Pischevaya promyshlennost'. 2017;8:26–9.
18. Pogozheva AV, Baturin AK. Pitanie i profilaktika neinfektsionnykh zabolevanii. Beau Bassin: Lambert Academic Publishing; 2017. 184 s.
19. Kukushkin YuN. Khimicheskie elementy v organizme cheloveka. SPb. 1998. URL: http://www.alhimik.ru/kunst/man's_elem.html.
20. Suslikov VP. Geokhimicheskaya ekologiya boleznei. Atomovity. M.: Gelios ARV; 2000; 1–2: 672 s.
21. Potreblenie natriya dlya vzroslykh i detei. Rukovodstvo: rezyume, 2013. URL: https://www.who.int/nutrition/publications/guidelines/sodium_intake/ru/
22. Ivashkiv LIa, Bomba MIa, Shakh AIE, ta in. Analiz vmistu kharchovykh dobavok u produktakh kharchuvannia ta ikh nebezpeky dlia zdorov'ia spozhyvachiv. URL: http://www.sworld.com.ua/konfer33/1213.pdf.
23. Bilash SM, Donchenko SV. Morfofunktsionalnyi stan nadnyrnykiv pry dii kompleksu kharchovykh dobavok (ohliad literatury). Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2020;3(157):13–9.
24. Skal'nyi AV, Bykov AT, Yatsyk GV. Mikroelementy I zdorov'e. Moskva; 2002. 133 s.
25. Spasov AA. Magnii v meditsinskoi praktike. Volgograd; 2000. 268 s.
26. Gromova OA. Ego velichestvo magnii. Ucheb.-metod. posobie. M; 2000. 53 s.
27. Gromova OA. Znachenie defitsita magniya v organizme rebenka s pozitsii prakticheskogo vracha. Ros. pediatr. zhurn. 2002;5:16–21.
28. Gromova OA. Rol' i znachenie magniya v patogeneze zabolevanii nervnoi sistemy. Nevrologiya i psikhiatriya im. S.S. Korsakova. 2002;12:45–9.
29. Akarachkova ES, Vershinina SV, Kotova OV, Ryabokon' IV. Stress u detei i podrostkov: prichiny i posledstviya, lechenie i profilaktika. M.;2015.19 s.
30. Gromova OA. Magnii i piridoksin: osnovy znanii. M.;2006.179 s.
31. Akarachkova ES. Rol' defitsita magniya v formirovanii klinicheskikh proyavlenii stressa u zhenschin. Problemy zhenskogo zdorov'ya. 2013;8(3):25–32.
32. Tutel'yan VA, Vyalkov AI, Razumov LN. Nauchnye osnovy zdorovogo pitaniya. i dr. M.: Panorama; 2010. 536 s.
33. Matasar IT, Matasar VI, Horchakova LA, Petryshchenko LM, Lutsenko OH. Nutritsiolohichna kharakterystyka kharchuvannia vahitnykh zhinok, yaki meshkaiut na radioaktyvno zabrudnenykh terytoriiakh Ukrainy. Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho universytetu im. O.O. Bohomoltsia. 2010;2–3:62–8.
34. Matasar IT, Horchakova LA, Petryshchenko LM, Matasar VI. Mikronutriienty yak chynnyky rozvytku premorbidnykh ta morbidnykh staniv u naselennia, shcho meshkaie na radioaktyvno zabrudnenykh terytoriiakh. Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii. 2007;13:239–45.
35. Matasar IT, Berzin VI, Matasar VI, Lutsenko OH. Korektsiia esentsialnykh nutriientnykh defitsytiv sered ditei ta pidlitkiv yak zasib profilaktyky alimentarnykh ta alimentarno zalezhnykh staniv. Semeinaia medytsyna. 2014;2(52): 139–42.
36. Scherbak VA, Kargina IG, Scherbak NM. Markery metabolizma kostnoi tkani pri rakhite. Rossiiskii vestnik perinatologii i pediatrii. 2020;65(4):71–7.
37. Maidannik VG. Rakhit u detei : sovremennye aspekty. Kiev; 2006. 114 s.
38. Korovina NA, Zakharova IN, Cheburkin AV. Narusheniya fosforno-kal'tsievogo obmena u detei. Problemy i resheniya: rukovodstvo dlya vrachei. M.; 2005. 70 s.
39. Spirichev VG. Vitaminy i mineral'nye veschestva v pitanii i podderzhanii zdorov'ya detei. M.; 2007. 22 s.
40. Kolomiets VV, Porkhomenko TA. Sootnoshenie potrebleniya s pischei kal'tsiya i fosfora kak faktor riska vozniknoveniya arterial'noi gipertonii. Ukr. kardiol. zhurn. 1996;4:46–50.
41. Vitebskaya AV, Smirnova GE, Il'in AV. Vitamin D I pokazateli kal'tsii-fosfornogo obmena u detei, prozhivayuschikh v srednei polose Rossii, v period maksimal'noi insolyatsii. Osteoporoz i osteopatii. 2010; 2:4–9.
42. Korovina NA, Zakharova IN, Cheburkin AV. Narusheniya fosforno-kal'tsievogo obmena u detei. Problemy i resheniya: rukovodstvo dlya vrachei. M.; 2005. 70 s.
43. Polishchuk TV, Hulich MP, Karpenko LO. Hihiienichna otsinka osoblyvostei mikronutriientnoho skladu moloka ta tradytsiinykh kyslomolochnykh produktiv vitchyznianoho vyrobnytstva. Hihiiena naselenykh mists. 2012;60:229–36.
44. Kandinskaya ES, Red'kin SV, Chebakova GV. Monitoring soderzhaniya kal'tsiya v syrom moloke korov. Veterinariya segodnya. 2019;1:29–33. URL: https: //doi. org/10.29326/2304-196X-2019-1-28-29-33.
45. Kudrin AV. Mikroelementy i kal'tsii v regulyatsii apoptoza. USB. 1998;5:17–21.
46. Kuks VG, Tutel'yan AA. Vitaminy i mikroelementy v klinicheskoi farmakologii. M.: Paleya; 2001. 214 s.
47. Fenech M, Fergason LR. Vitamin/minerals and genomic stability in humans. Mutat. Res. 2001;475:1–6.
48. Durnev AD, Sidneva ES, Zhanataev AK, i dr. Zaschitnoe deistvie vitaminov pri indutsirovannom mutageneze. Vestn. Ros. AMN. 2006;7:6–13.
49. WHO. Iron deficiency anemia: Assessment, prevention and control. Geneva; 2001. 114 s.
50. Gaidukova SN, Vydyborets SV, Sivak LA, Shirinyan TS. Zhelezodefitsitnaya anemiya: sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniyu. K.: Zdorov'ia; 2003. 32 s.
51. Bebeshko VH, Matasar IT, Matasar VI, Lutsenko OH. Problemy profilaktyky, diahnostyky ta likuvannia zalizodefitsytnykh anemii v umovakh dii malykh doz ionizuiuchoho vyprominiuvannia. Problemy kharchuvannia. 2012;1–2:19–29.
52. Postnikova SL, Malysheva NV, Kasatova TB. Klinicheskie rekomendatsii po korrektsii zhelezodefitsita u razlichnykh grupp patsientov. Russkii meditsinskii zhurnal. 2010;18(30):1843–48.
53. Dvoretskii LI, Zaspa EA, Litvitskii PF, Bolevich SB, i dr. Svobodnoradikal'nye protsessy u bol'nykh zhelezodefitsitnoi anemiei na fone lecheniya preparatami zheleza. Terapevticheskii arkhiv. 2006;78(1):52–7.
54. Ozhegov EA, Tarasova IS, Ozhegov AM,. Chernov VM, i dr. Sravnitel'naya effektivnost' dvukh terapevticheskikh planov lecheniya zhelezodefitsitnoi anemii u detei i podrostkov. Voprosy gematologii, onkologii i immunopatologii v pediatrii. 2005;4(1):21.
55. Bebeshko VG, Bruslova KM. Polidefitsitnye anemii u detei. Doktor. 2003;6:70–3.
56. Bebeshko VH, Bruslova KM. Zalizodefitsytni stany u pidlitkiv. Ukrainskyi zhurnal hematolohii ta transfuziolohii. 2003;2:10–6.
57. Grobbee DE, Roest M. Serum ferritin is a risk factor for stroke in postmenopausal women. Stroke. 2005;36(8):1637–41.
58. Shrimpton DH. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist and Druggist. 2004;15: 38–41.
59. Gorbachev VV, Gorbacheva VN. Vitaminy. Mikro- i makroelementy. Spravochnik. Minsk: «Knizhnyi Dom»; 2002. 445 s.
60. Smolyar VI. Gipo- i gipermikroelementozy, K.: Zdorov'ya; 1989. 152 s.
Стаття надійшла до редакції 18.05.2021 р. / Received May 18, 2021