1О.М. Арустамян, 1В.С. Ткачишин, 1О.Ю. Алексійчук, 2Н.Ю. Ткачишина
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2ККЛ ЗТ№2 філії «ЦОЗ» ПАТ «Укрзалізниця», м. Київ, Україна
РЕЗЮМЕ. Робота ПЛБ є надзвичайно важкою та напруженою. Машиністи і помічники машиністів, працюючи на залізницях, зазнають впливу ряду несприятливих і шкідливих виробничих чинників, зокрема дії: вібрації, шуму, електромагнітного та інфрачервоного випромінювання. ПЛБ працюють в умовах несприятливого мікроклімату, нервово-емоційного перенапруження із виникненням стресів, мають нерегулярне, нераціональне і неповноцінне харчування, вимушену робочу поставу і недостатню фізичну активність. Санітарно-гігієнічні умови праці ПЛБ відносяться в цілому до 3 класу 2 ступеня важкості та напруженості трудового процесу за наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
Доведено, що у ПЛБ харчування є розбалансованим і нерегулярним. Більшість ПЛБ отримують зайвих (ΔЕ) 658,32-1020,34 ккал, в основному за рахунок насичених і трансжирів, вживання моно- та дисахаридів (75,25 %) є надмірним, на відміну від нормативних значень (15-20 %), здебільшого у вечірні години, що не відповідає нормативним значенням. Найбільша частка спожитої їжі від добового раціону припадає на вечерю, що несприятливо впливає на метаболічні процеси в організмі машиністів та їхніх помічників, викликає розвиток дисметаболічних розладів, ожиріння, метаболічного синдрому і серцево-судинних захворювань.
Ключові слова: працівники локомотивних бригад (ПЛБ), машиністи та помічники машиністів, характер харчування, дисметаболічні розлади.
Актуальність теми. Робота ПЛБ є надзвичайно важкою та напруженою. Машиністи і помічники машиністів, працюючи на залізницях, зазнають впливу ряду несприятливих і шкідливих виробничих чинників, зокрема вібрації, шуму, електромагнітного та інфрачервоного випромінювання в умовах несприятливого мікроклімату, нервово-емоційного перенапруження із виникненням стресів, нерегулярно, нераціонально і неповноцінно харчуються, а також мають вимушену робочу поставу і недостатню фізичну активність [1,2]. Санітарно-гігієнічні умови праці ПЛБ відносяться в цілому до 3 класу 2 ступеня важкості та напруженості трудового процесу за наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248 про Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Як наслідок вищезазначених негативних факторів, спостерігаються значні патологічні прояви як загальносоматичного, так і професійного характеру [2, 3, 9] серед ПЛБ.
Нераціональне, розбалансоване і нерегулярне харчування машиністів та їхніх помічників — одна з ключових проблем. Надмірна кількість спожитих ккал надходить до їхнього організму в основному за рахунок тваринних жирів (насичених та трансжирів), простих вуглеводів (моно- та дисахаридів). Здебільшого на вечірні годин припадає понад 50 % від добового раціону, як наслідок нерегулярного 3-х разового харчування [4, 5]. Причини такого порушення режиму і характеру харчування є позмінна праця, відсутність умов для зберігання та розігрівання повноцінних страв та власна необізнаність самих ПЛБ щодо принципів здорового харчування [6, 7, 10]. Саме це викликає у ПЛБ розвиток дисметаболічних розладів, ожиріння, метаболічного синдрому і серцево-судинних захворювань. Тому для поліпшення здоров’я машиністів та їхніх помічників необхідні подальші дослідження у цьому напрямку [8, 9].
Мета: вивчити особливості та характер харчування ПЛБ.
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було обстежено 249 машиністів та їхніх помічників — чоловіків віком від 19 до 61 року, середній вік ПЛБ становить 40,33 року. На кожного з них заповнювалася анкета анамнестичних даних щодо факторів ризику виникнення дисметаболічних розладів. Відомості про харчування збиралися протягом трьох днів і заносилися до відповідної анкети. Трудову діяльність ПЛБ віднесли до легкої фізичної праці (ІІ група), де в нормі енерговитрати в межах 2500-2800 ккал, коефіцієнт фізичної активності (КФА)=1,6. Для визначення необхідної добової калорійності ПЛБ застосовувалася формула:
Ед (добова) = Еоо (основний обмін) х КФА (коефіцієнт фізичної активності) Еоо = 660 + (13,7 х маса тіла) + (5 зріст)-(6,8 х вік) ДЕ (зайва) = (Ефактична - Ед). 1 г білку — 4 ккал, 1 г вуглеводів — 4 ккал, 1 г жиру — 9 ккал.
Були розраховані середні показники (Ед, Еоо, ДЕ) та їх квадратичне відхилення серед усіх обстежених ПЛБ, які анкетувалися протягом 3 днів щодо їхнього раціону харчування. Знайдені середні значення були порівняні із нормативними значеннями згідно з наказом МОЗ України від 18.11.99 р. № 272 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».
Результати дослідження. Одержані дані досліджень представлені у табл. 1.
З табл. 1. видно: понад дві третини ПЛБ споживають надмірну кількість ккал, яка надходить із продуктами харчування. Лише 13,80 % обстежених споживають адекватну кількість ккал, відповідно до своїх енерговитрат, решта — 63,70 % у середньому одержують з їжею зайвих 658,32±64,87 ккал, а 22,50 % ПЛБ взагалі вживають щоденно зайвих у середньому 1020,34±125,54 ккал. Надмірна кількість зайвих ккал, яка спостерігається у більшості ПЛБ, призводить до розвитку ожиріння, а також дисметаболічних розладів.
Також раціон ПЛБ був розподілений за споживанням білків, жирів і вуглеводів.
Таблиця 1
Середні значення добових енерговитрат, енергоспоживання, в тому числі зайвого серед ПЛБ (M±m)
Таблиця 2
Середні значення та їх математичні похибки добового споживання білків, жирів і вуглеводів ПЛБ
Розрахунки добового споживання білків, жирів і вуглеводів наведено у табл. 2. Отже, співвідношення б:ж:в у ПЛБ (12,15:47,56:40,29) не відповідає нормативним значенням згідно з наказом МОЗ України від 18.11.99 р. № 272 (15:30:55). Це свідчить про те, що у раціоні ПЛБ надмірна кількість жирів, особливо тваринних (93,70 %), які мають проатерогенні властивості. Надходження до організму рослинних жирів, які мають протилежну дію, є недостатнім (6,30 %) у порівнянні із нормативними значеннями (30-40 %). Кількість спожитих вуглеводів (40,29 %) є загалом недостатньою у порівнянні з нормами (55 %). Але вживання моно- та дисахаридів (75,25 %) є надмірним, на відміну від нормативних значень (15-20 %), що також відіграє важливу роль у розвитку ожиріння та дисметаболічних розладів у ПЛБ.
Вивчаючи режим харчування, результати досліджень також порівнювали із нормативними значеннями вищезазначеного наказу МОЗ України.
Результати досліджень (рис. 1) показали, що ПЛБ мають нераціональний режим харчування (37,23 %: 17,87 %: 55,10 %) у порівнянні із нормативними значеннями (до 30 %: до 50 %: до 30 %) згідно з наказом МОЗ України від 18.11.99 р. № 272. Основна маса спожитої їжі припадає на вечерю, що є найбільш прогностично несприятливим щодо розвитку ожиріння та атеросклеротичних процесів у судинному руслі, а також захворювань шлунково-кишкового тракту.
Рис. 1. Вивчення режиму харчування ПЛБ. Зовнішній круг: нормативні значення згідно з наказом МОЗ України від 18.11.99 р. № 272 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії», внутрішній круг: значення у ПЛБ.
Висновки. Доведено, що у ПЛБ харчування є незбалансованим і нерегулярним. Більшість ПЛБ одержують зайвих (ДЕ) 658,32-1020,34 ккал, в основному за рахунок насичених і трансжирів, вживання моно- та дисахаридів (75,25 %) є надмірним, на відміну від нормативних значень (15-20 %), здебільшого у вечірні години, що не відповідає нормативним значенням. Найбільша частка спожитої їжі від добового раціону припадає на вечерю, що несприятливо впливає на метаболічні процеси в організмі машиністів та їхніх помічників.
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы заболеваемости на железнодорожном транспорте / [С.В. Балабан, B. П. Боднарь, Б.В. Панов [и др.] // Актуальные проблемы транспортной медицини.— 2014.— №1(35).— С. 105–110.
2. Вильк М.Ф. Гигиенические проблемы улучшения условий труда железнодорожников / М.Ф. Вильк, В.А. Капцов, Л.П. Коротич // Здравоохранение Российской Федерации.— 2011.— № 4.— C. 8–10.
3. Виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань у працівників залізничного транспорту / М.Ю. Долгош, С.С. Гнетило, Н.О. Бурдейна, О.Д. Пілка // Науковий вісник Ужгородського університету, Серія «Медицина».— 2011.— № 40.— С. 84–88.
4. Гигиеническая оценка условий труда профессиональной заболеваемости машинистов тепловозов железнодорожного цеха / Л.А. Ткач, С.А. Рыженко, А.Е. Лысый [и др.] // Актуальные проблемы транспортной медицины.— 2010, № 2 (20).— С. 25–31.
5. До питання оцінки умов праці і професійної захворюваності машиністів тепловоза залізничного цеху потужного металургійного підприємства / С.А. Риженко, А.Ю. Лисий, К.П. Вайнер [та ін.] // Довкілля та здоров’я.— 2011.— № 1.— С. 65–68.
6. Жижневская А.А. О взаимосвязи заболеваемости машинистов железнодорожного транспорта и их помощников с условиями труда / А.А. Жижневская, В.А. Лисобей // Актуальные проблемы транспортной медицины.— 2006.— № 3 (5).— С. 69–73.
7. Звершхановський Ф.А. Працівники локомотивних бригад та машиністи спеціального самохідного рухомого складу — особи високого ризику виникнення серцево-судинних подій / Ф.А. Звершхановський, В.М. Жолоб, І.М. Гібляк // Медицина трансп. України.— 2007.— № 4.— С. 2631.
8. Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / Giuseppe Mancia, R.N. Guzder, A.K Gupta [et al.] // — 2013.— V. 31.— № 7.— P. 900–1330.
9. Eckel R.H. The metabolic syndrome / R.H. Eckel, S.M. Grundy, P.Z. Zimmet / Lancet.— 2009.— V. 365.— P. 1415–1428.
10. Cardiovascular Health Study / P.K. Garg, M.L. Biggs, M.Carnethon, H.Ix. Joachim [et al. ] // Hypertension.— 2014.— V. 63.— P. 41–49.
REFERENCES
1. Aktual'nye problemy zabolevaemosti na zheleznodorozhnom transporte / [S.V. Balaban, B. P. Bodnar', B.V. Panov [i dr.] // Aktual'nye problemy transportnoj medicini.— 2014.— №1(35).— S. 105–110.
2. Vil'k M.F. Gigienicheskie problemy uluchsheniya uslovij truda zheleznodorozhnikov / M.F. Vil'k, V.A. Kapcov, L.P. Korotich // Zdravookhranenie Rossijskoj Federacii.— 2011.— № 4.— C. 8–10.
3. Vyyavlennya faktoriv ryzyku sercevo-sudynnykh zakhvoryuvan' u pracivnykiv zaliznychnoho transportu / M.Yu. Dolhosh, S.S. Hnetylo, N.O. Burdejna, O.D. Pilka // Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu, Seriya «Medycyna».— 2011.— № 40.— S. 84–88.
4. Gigienicheskaya ocenka uslovij truda professional'noj zabolevaemosti mashinistov teplovozov zheleznodorozhnogo cekha / L.A. Tkach, S.A. Ryzhenko, A.E. Lysyj [i dr.] // Aktual'nye problemy transportnoj mediciny.— 2010, № 2 (20).— S. 25–31.
5. Do pytannya ocinky umov praci i profesijnoi zakhvoryuvanosti mashynistiv teplovoza zaliznychnoho cekhu potuzhnoho metalurhijnoho pidpryyemstva / S.A. Ryzhenko, A.Yu. Lysyj, K.P. Vajner [ta in.] // Dovkillya ta zdorov’ya.— 2011.— № 1.— S. 65–68.
6. Zhizhnevskaya A.A. O vzaimosvyazi zabolevaemosti mashinistov zheleznodorozhnogo transporta i ikh pomoschnikov s usloviyami truda / A.A. Zhizhnevskaya, V.A. Lisobej // Aktual'nye problemy transportnoj mediciny.— 2006.— № 3 (5).— S. 69–73.
7. Zvershkhanovs'kyj F.A. Pracivnyky lokomotyvnykh bryhad ta mashynisty special'noho samokhidnoho rukhomoho skladu — osoby vysokoho ryzyku vynyknennya sercevo-sudynnykh podij / F.A. Zvershkhanovs'kyj, V.M. Zholob, I.M. Hiblyak // Medycyna transp. Ukrainy.— 2007.— № 4.— S. 2631.
8. Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / Giuseppe Mancia, R.N. Guzder, A.K Gupta [et al.] // — 2013.— V. 31.— № 7.— P. 900–1330.
9. Eckel R.H. The metabolic syndrome / R.H. Eckel, S.M. Grundy, P.Z. Zimmet / Lancet.— 2009.— V. 365.— P. 1415–1428.
10. Cardiovascular Health Study / P.K. Garg, M.L. Biggs, M.Carnethon, H.Ix. Joachim [et al. ] // Hypertension.— 2014.— V. 63.— P. 41–49.
Надійшла до редакції 12.02.2018 p.