Будівельні композитні матеріали на основі деревини: оцінка безпеки в Україні та система технічного регулювання в ЄС

  • Автори: М.Г. Проданчук, Т.С. Оборонова, О.О. Бобильова, Н.Є. Дишінєвич, О.Л. Перегуда, А.А. Калашніков
  • УДК: 613.155:613.5:67.014
  • DOI: 10.33273/2663-9726-2022-57-2-7-25

Державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна

 

Резюме. Будівельні композитні матеріали на основі деревини (далі ‒ деревопластики) залишаються ключовим об’єктом санітарно-гігієнічних досліджень як важливе джерело маркерних забруднювачів повітря житлових приміщень.

Мета. Узагальнення результатів санітарно-гігієнічних досліджень деревопластиків, що є в обігу на ринку України; порівняльний аналіз окремих положень системи технічного регулювання зазначеної продукції в ЄС та Україні.

Матеріали та методи. Директиви країн ЄС у сфері технічного регулювання хімічно небезпечних будівельних матеріалів та санітарне законодавство України; дані санітарно-гігієнічних досліджень повітря житлових приміщень за скаргами мешканців м.Києва, виконаних ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» (2010-2019 рр.);результати камерних досліджень зразків (N=4859) будівельних виробів на основі деревопластиків і меблів, виконаних у лабораторії гігієни полімерів ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України»(2010-2019 рр.). Статистичний аналіз ‒ Microsoft Excel 2019.

Результати. За даними досліджень зразків деревопластиків встановлено високий рівень їхньої відповідності технічним вимогам і параметрам якості та гігієнічним нормативам України. Так за 10 років дослідження середні показники відхилень становили: фанера клеєна, панелі фанеровані, інші матеріали із слоїстої деревини – 3,59 % (n=1234); плити ДВП з деревини або інших деревних матеріалів з додаванням або без додавання смол чи інших речовин – 1,36 % (n=1512); плити ДСП з орієнтованою стружкою та аналогічні плити (наприклад, вафельні плити) – 1,73 % (n=1441); зразки меблів – 1,6 % (n=672). Водночас виявлено збільшення кількості випадків перевищень концентрації фенолу і формальдегіду щодо ГДКсд у повітрі житлових приміщень багатоквартирних будинків за аналогічний період: фенолу у 2,86 раза (R2=0,764), формальдегіду у 2,7 раза (R2=0,529). Не виключається різниця між зразками деревопластиків, що направляються для санітарно-гігієнічного дослідження, та тими виробами, що потрапляють до житлових приміщень, також виявлені випадки використання деревопластиків у житлових приміщеннях не за призначенням. Досі залишаються неврегульованими принципові відмінності у підходах ЄС і України щодо оцінки безпеки композитних будівельних матеріалів. Складнощі адаптації системи регулювання безпеки продукції в ЄС для запровадження в Україні обумовлені методологією оцінки ризику для здоров'я людей як ключового інструменту обґрунтування стандартів безпеки продукції та товарів. Головна відмінність правової бази ЄС з цього питання ‒ визнання безпеки продукції на основі відсутності неприпустимого ризику, а методологія, яка була впроваджена в радянський період (понад 30-40 років тому) ґрунтується на принципі «нульового ризику».

Висновки. Існує необхідність гармонізації системи технічного регулювання та безпеки ЄС для будівельної продукції на основі деревини з підходами, які діють в Україні, що сприятиме оновленню національного санітарного законодавства, методології, критеріїв, методичних підходів щодо забезпечення безпеки для населення широкого асортименту будівельної продукції. Дієвим інструментом на цьому шляху може бути розробка та реалізація цільової міжгалузевої державної програми.

Ключові слова: деревопластики, оцінка ризику, технічне регулювання.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

 

1. Prodanchuk MН, Dyshinevich NE, Baglii EA. Justification of the need to bring the criteria for assessing the use of polymeric building materials safe for human health into compliance with international requirements. Modern problems of toxicology. 2003; 3: 4–9.

2. Dyshinevich NE. Influence of polymer materials and danger criteria. SES prophylactic medicine. 2006; 3: 54–59.

3. Shylina VF, Dyshinevich NE, Perehuda OL, Oboronova TS. The toxicological and hygienic significance of polymer materials as a source of a chemical factor of low intensity in the delirium of human activity. Modern problems of toxicology. 2011; 5 (55): 165.

4. "State sanitary norms and rules."Polymer and polymer-containing materials, products and structures used in construction and furniture production. Hygienic requirements, No. 87/22619 dated January 9, 2013.Electronic resource. Access mode: http://online.budstandart.com/ua/catalog/klassifikator-po-vidam-dokumentov/saniitarnii_pravyla__8105/dsanpiin__(derzhavni_846/8.2.1-181-2012+50277-detail.html.

5. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 29, 2012 No. 1139 "On approval of State sanitary norms and rules "Polymer and polymer-containing materials, products and structures used in construction and furniture production. Hygienic requirements"".Electronic resource.URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0087-13#Text.

6. Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Implementation of European Union Legislation Acts in the Field of Technical Regulation" No. 2740-VIII dated June 6, 2019.Electronic resource.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2740-19#Text.

7. Directive 2004/42/EC of the European Parliament and of the Council of April 21, 2004 on the limitation of emissions of volatile organic compounds due to the use of organic solvents in certain paints and varnishes and vehicle refinishing products and amending Directive 1999/13/EC (OJ L 143, 30.4.2004, p. 87). Electronic resource. URL: https://zakon.rada. gov. ua/laws/show/994_b39#Text.

8. WHO guidelines for indoor air quality: selected pollutants. WHO Regional Office for Europe. 2010. 454 р. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789289002134.

9. Development of WHO Guidelines for Indoor Air Quality. Reporton Working Group Meeting, (Germany, 23-24 October 2006) /World Health Organization; Regional Office for Europe. Copenhagen, 2006. 27 р.

10. Godish T. Formaldehyde and Building-Related Illness. Journal of Environmental Health. Vol. 44, No. 3 (November/December, 1981), pp. 116-121 (6 pages). URL:https://www.jstor.org/stable/44538006.

11. ASTM D6007-14. Standard Test Method For Determining Formaldehyde Concentrations In Air From Wood Products Using A Small-Scale Chamber. URL: https://www.astm.org/productsservices/enterprise-solutions/astm-compass.

12. EN 717-1: 2004 (confirmed 2014). Wood-based Panels – Determination of Formaldehyde Release – Formaldehyde emission by the chamber method. URL: https://apawoodeurope.org/official-guidelines/european-standards/individual-standards/en-717-1.

13. Ball State University (USA).Official site.Ball State University (USA). URL: https://www.bsu.edu/admissions/undergraduateadmissions/discover-ball-state.

14. WHO International Agency for Research on Cancer - IARC. Official site. URL: https://www.iarc.who.int/

15. Sharpe R, Osborne N, Paterson C, Taylor T, Fleming L, Morris G. Housing, Indoor Air Pollution, and Health in High-Income Countries. Environmental science. URL: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780199389414.013.34.

16. Baecher C, Sohui F, Ball L, Masson O. Indoor air quality: Tackling the challenges of the invisible. The Veolia Institute review facts reports. Special Issue 21/ 2020. URL: http://journals. openedition.org/factsreports/5919.

17. Salthammer T, Mentese S, Marutzky R. Formaldehyde in the Indoor Environment. Chem Rev. 2010 Apr 14; 110(4): 2536–2572. doi: 10.1021/cr800399g.

18. WHO guidelines for indoor air quality. URL: https://www.euro.who.int/en/health-topics/environment-and-health/air-quality/policy/who-guidelines-for-indoor-air-quality

19. Methods for sampling and analysis of chemical pollutants in indoor air: supplementary publication to the screening tool for assessment of health risks from combined exposure to multiplechemicals in indoor air (2020). 2020, Pp. 46. URL: https://www.euro.who.int/en/healthtopics/environment-and-health/air-quality/publications/2020/methods-for-sampling-and-analysis-of-chemical-pollutants-in-indoor-air-supplementary-publication-to-the-screening-tool-forassessment-of-health-risks-from-combinedexposure-to-multiple-chemicals-in-indoor-air- 2020. ISBN 978 92 890 5523 9.

20. Furniture and formaldehyde. Ukrainian Association of Furniture Makers. Official site. Access mode: https://uafm.com.ua/ doslidzhennya-meblevogo-rynku/mebli-ta-formaldegid/ Law of Ukraine "On the Public Health System" No. 2573-9 dated September 2, 2022. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2573- 20#Text

21. Wood-based Panels – Determination of Formaldehyde Release – Formaldehyde emission by the chamber method. (BS) EN 717-1: 2004 (confirmed 2014). URL: https://apawoodeurope.org/official-guidelines-3/individual-standards/en-717-1/.

22. Standard Test Method for Determining Formaldehyde Concentrations in Air from Wood Products Using a Small-Scale Chamber. ASTM D6007-14. URL: https://www.astm.org/d6007-14.html.

 

Стаття надійшла до редакції 02.09.2022 р. / Received September 02, 2022.