Запорізький державний медичний університет
РЕЗЮМЕ. Актуальність. Псоріаз у всіх його різних клінічних формах — одне з найпоширеніших хронічних запальних захворювань шкіри. Для більшості пацієнтів, це означає багаторічні обмеження щодо різних аспектів повсякденного життя з величезними особистими витратами, а іноді і з тяжкою стигматизацією та дискримінацією. Соціально-економічні наслідки псоріазу пов’язані з його хронізацією, зниженням продуктивності праці та значними витратами на лікування. Захворювання може виникати як в дитячому, так і в дорослому віці, характеризується тривалими рецидивами, повною або частковою втратою працездатності, високими рівнями інвалідизації та соціально-психологічної дезадаптації пацієнтів. Ризик виникнення та складність перебігу значно зростає при несприятливих умовах зовнішнього середовища.
Мета. Вивчити фактори ризику виникнення і поширення захворюваності на псоріаз у населення Запоріжжя і області в умовах впливу несприятливих екологічних чинників довкілля.
Методи дослідження: гігієнічні, клініко-лабораторні, функціональні, епідеміологічні, статистичні.
Результати та обговорення. Вперше використано системний підхід щодо аналізу захворюваності на псоріаз з урахуванням екологічних чинників. Результати досліджень можуть бути використані при впровадженні сучасних технологій соціально-гігієнічного моніторингу для оцінки стану здоров’я населення з виявленням загальних закономірностей формування ризику та поширеності псоріазу.
Висновки. Здоров’я людини визначається взаємодією цілої низки чинників: якість навколишнього середовища, спосіб життя, спадковість, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне та психологічне благополуччя, доступність медичного забезпечення. У цій структурі, що формує ризики для здоров 'я, на першому місці — стан повітряного середовища (66,7 %), на другому — харчові продукти (13,5 %) і третьому — шумове навантаження (12,6 %).
Екологічне середовище м. Запоріжжя та області має специфічні особливості, обумовлені характером промислового виробництва та автомобільного руху в різних міських районах. Найбільший рівень забрудненості повітря зафіксовано в Орджонікідзевському (33 % від загальної кількості перевищень), Заводському (12 % ) і Шевченківському (10 %) районах міста. У цих районах мають місце різноманітні поєднання несприятливих техногенних факторів, що спричиняють негативний вплив на здоров’я населення.
Ключові слова: соціально-гігієнічний моніторинг, псоріаз, методи дослідження, екологічні фактори, профілактика захворювань.
Актуальність. На сьогоднішній день методологія оцінки ризику є загальновизнаною для факторів навколишнього середовища і здоров’я населення, в першу чергу, при постійних впливах промислових забруднень. У даний час широко застосовуються методи аналітичної епідеміології неінфекційних захворювань («епідеміологія факторів ризику»), що мають на меті не просто кількісну характеристику ризику розвитку захворювань, але і виявлення чинників, що впливають на його рівень у конкретних умовах [3].
Дослідження з оцінки ризиків здоров’ю населення від впливу хімічних речовин атмосферного повітря великих промислових центрів міст України показали наявність регіональних особливостей екологічної та гігієнічної ситуації і необхідність у кожному регіоні з урахуванням багатофакторного впливу хімічних речовин оцінювати комплексно їх вплив на організм.
Для аналізу залежності здоров’я населення від чинників довкілля використовують два взаємодоповнюючих підходи: еколого-епідеміологічні дослідження та оцінку ризику. Еколого-епідеміологічні дослідження засновані на ретроспективному встановленні зв’язку тих порушень популяційного здоров’я, які вже можуть бути виявлені, з дією конкретних шкідливих факторів або їх комплексу. Передумовами до проведення еколого-епіде-міологічних досліджень зазвичай є: наявність у середовищі існування фактора або факторів, шкідлива дія яких на організм людини можлива, виходячи з даних експериментів на тваринах або на інших популяціях; результати оцінки ризику, що прогнозує небезпеку для здоров’я населення в певних умовах; виявлення випадків захворювання у людей, що піддаються впливу такого фактора або факторів, але на значно більш високих рівнях (наприклад, професійних захворювань); виявлення в одній з популяцій значної кількості випадків рідкісних захворювань, високих показників захворюваності (смертності) або поширеності звичайних захворювань за матеріалами описової епідеміології або щодо випадкових спостережень [5].
Фактори ризику. Вони можуть бути будь-якої природи і за певних умов здатні провокувати або збільшувати ризик виникнення або розвитку відхилень у стані здоров’я людини [Гребняк, 2007].
Порівняльна оцінка ризику, викликаного певними чинниками, за різних шляхів впливу на населення і для будь-яких груп цього населення створює основу для їхнього ранжирування. Проте методологія оцінки ризику не є альтернативою характеристики середовища проживання на основі діючої системи гігієнічних нормативів (ГДК, ОБРВ, ПДР), а служить цінним доповненням до неї [2].
Пріоритетні фактори ризику для здоров’я населення м. Запоріжжя
До числа пріоритетних чинників ризику для здоров’я відносяться антропогенні забруднення атмосфери, які, безперечно, обумовлені діяльністю людини. Зокрема це зміна складу і властивостей атмосферного повітря внаслідок надходження до нього і довкілля хімічних, фізичних і біологічних сполук, що негативно впливають на здоров’я людини. Рівень атмосферних забруднень залежить від обсягу забруднюючих речовин, величини і висоти викиду, відстані від джерела викиду та метеорологічних умов [Гребняк, 2007].
У більшості еколого-гігієнічних досліджень показано: забруднення навколишнього середовища, безумовно, негативно впливає на показники здоров’я людини, найчутливіше це відбивається на дитячому населенні. Одним з найнебезпечніших критеріїв такого забруднення є вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі; під впливом техногенних забруднень збільшується частота будь-яких захворювань, починаючи від застудних і алергічних, закінчуючи хронічною патологією центральної нервової і серцево-судинної системи.
Звичайно, слід визнати: в умовах, що мають місце, інтенсивність забруднення довкілля в ряді регіонів країни досягла такого рівня, що чинить негативний вплив на показники стану здоров’я населення. У багатьох регіонах України проведено еколого-епідеміологічні дослідження з вивчення зв’язку між забрудненням довкіллям (головним чином, атмосферного повітря) і порушеннями здоров'я населення.
Досліджень щодо вивчення зв’язку несприятливої екології та ризику розвитку псоріазу проведено недостатньо.
Мета. Вивчити фактори ризику виникнення і поширеності псоріазу у населення Запоріжжя і області в умовах впливу несприятливих екологічних факторів довкілля.
Методи дослідження: гігієнічні, клініко-лабораторні, функціональні, епідеміологічні, статистичні.
Одержані результати широко обговорювалися. Вперше використано системний підхід щодо аналізу захворюваності на псоріаз з урахуванням екологічних факторів. Дані досліджень можуть бути використані при впровадженні сучасних технологій соціально-гігієнічного моніторингу для оцінки стану здоров’я населення з виявленням загальних закономірностей формування ризику та поширеності псоріазу.
Результати та обговорення. Оцінка рівня забруднення атмосфери м. Запоріжжя проведена відповідно до вимог п. 8 ДСП-201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)» шляхом зіставлення сумарного показника забруднення (Σ ПО) сумішшю речовин з показником гранично допустимого забруднення (ГДЗ). Отже, забрудненість атмосферного повітря за критерієм показника рівня забруднення є «неприпустимим», а за ступенем небезпеки - «помірно небезпечним». Для оцінки якості атмосферного повітря, питної води і ґрунту були використані відповідні щорічні звіти, протоколи досліджень центрів санітарно-епідеміологічного нагляду, а також відомчих лабораторій.
Крім того, було визначено техногенне навантаження на ту чи іншу територію з виявленням частки галузей народного господарства в загальному навантаженні. Для цього узагальнено дані, що характеризують кількість точкових (свердловини, комори, склади та ін.), майданних (підприємства, каналізаційно-насосні станції, товарні парки, автогосподарства та ін.) і лінійних (трубопроводи нафти, газу, стічних вод, розсолів, води і т.п.) джерел забруднення довкілля.
Для виявлення причинно-наслідкових зв’язків здоров’я населення з факторами навколишнього середовища використані сучасні статистичні методи, що включають компонентний аналіз і оцінку похідних величин, їх середніх помилок, достовірність різниці показників, стандартизованих показників, парний кореляційний аналіз.
Для оцінки комплексного впливу факторів середовища застосовано підхід, в основі якого лежить зіставлення середньорайонних характеристик окремих чинників з відповідними середньо-регіональними показниками, прийнятими за стандарт (еталон). Це дає можливість переходу в розрахунках на безрозмірні показники, виражені в умовних балах.
Характеристика поширеності псоріазу в Запоріжжі та Запорізькій області
Серед всього населення найвищі рівні поширеності псоріазу зареєстровані в м. Запоріжжі, Гуляйпільському, Веселівському, Куйбишевському, Приморському та Васи-лівському районах. У зазначених адміністративних одиницях поширеність псоріазу знаходилася в межах 269,6-513,8 вип./100 тис. Зокрема, достовірно вище середньо-обласного рівня (р<0,05) поширеність псоріазу в м. Запоріжжі (на 146,1-180,6 вип./100 тис), в Гуляйпільському районі (на 96,1-141,9 вип./ 100 тис), і Веселівському районі (на 84,9105,9 вип./100 тис). Статистично достовірні нижчі (р<0,05) його рівні зареєстровані у Вільнянському районі (на 314,5-324,7 вип./100 тис) та Бердянському районах (274,9-294,2 вип./100 тис).
При цьому, поширеність псоріазу протягом 2012-2013 рр. перебувала на стабільному рівні. Так, у Запоріжжі вона становила 497,9513,8 вип./100 тис, у Гуляйпільському районі — 443,6-475,1 вип./100 тис, у Веселівському районі — 417,5-438,0 вип./100 тис.
Висновки
1. На здоров’я людини впливає ціла низка чинників: навколишнє середовище, спосіб життя, спадковість, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне та психологічне благополуччя, доступність медичного забезпечення. У структурі чинників, які формують ризики для здоров’я, одне з перших місць посідає екологічна ситуація, зокрема повітряне середовище (66,7 %), на другому — харчові продукти (13,5 %), на третьому — шумове навантаження (12,6 %).
2. У санітарно-епідемічно неблагополучних регіонах у 2-4 рази зростає частота звернень до лікувальних закладів з приводу захворювань органів дихання, кровообігу, шкіри та підшкірної клітковини. Таким регіоном в Україні є м. Запоріжжя і Запорізька область через зосередження виробництв, які забруднюють довкілля шкідливими викидами. Саме це і викликає масове захворювання на різні види шкірної патології. Вперше використаний системний підхід у даному дослідженні переконливо довів цю тезу.
3. Псоріаз — найбільш поширене хронічне, часто рецидивуюче, системне полігенне і мультифакторне захворювання на теренах України саме у м. Запоріжжя та Запорізькій області.
4. Для аналізу залежності здоров’я населення від чинників довкілля цього регіону використано два взаємодоповнюючих підходи: еколого-епідеміологічне дослідження і оцінку ризику. Еколого-епідеміологічні, а також ретроспективні дослідження встановили зв’язок між порушеннями популяційного здоров’я та дією конкретних шкідливих факторів або їхніх комплексів, що викликає захворювання шкіри у населення Запорізького регіону, зокрема псоріаз.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдеєв Р.М. Вплив факторів навколишнього середовища на поширеність псоріазу / Р.М. Абдеєв // Епідеміологія та інфекційні хвороби. — 2008, № 6. — С. 27—29.
2. Аветікян С.С. Особливості клініки, перебігу і терапії псоріазу у чоловіків / С.С. Аветікян // Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11. 2008. — 23 с.
3. Адаскевич В.П. Діагностичні індекси в дерматології / В.П. Адаскевич // Медична книга, 2004. — 165 с.
4. Бакулев А.Л. Псоріаз як системна патологія / А.Л. Бакулев, Ю.В. Шагова, І.В. Козлова // Вісник Саратовського медичного універсітета. — 2008, № 8. — С. 13—20.
5. Баткаєв Е.А. До питання про патогенетичні механізми проліферативних процесів при псоріазі / Е.А. Баткаєв, Т.В. Абрамова // Вісник післядипломної медичної освіти. — 2006, № 2. — С. 56—58.
6. Бергстром К.Г. Псоріаз / К.Г. Бергстром // Практика, 2007. — 152 с.
7. Владимиров В.В. Псоріаз: етіопатогенез, клініка, лікування та профілактика. Якість життя / В.В. Владимиров, Е.В. Владимирова // Хвороби шкіри. — 2006. — № 6 (17). — С. 47—49.
8. Герасимов О.М. Медична статистика / О.М.. Герасимов // М. — 2007. — 480 с.
9. Голубчиков М.В. Показники лікувально-профілактичної допомоги хворим на шкірні та венеричні захворювання в Україні / М.В. Голубчиков // Центр медичної статистики МОЗ України. Київ. — 2009. — 110 с.
10. Гребняк М.П. Превентивна медична екологія / М.П. Гребняк, С.В. Грищенко, В.І. Агарков // Дніпропетровськ: Порогі. — 2013. — 196 с.
11. Тез. наук. робіт 2-го Всерос. конгресу дерматовенерологів / В.С. Дмитрук, В.С. Соколова, Л.В. Стрига [та ін.] //СПб. — 2007. — С. 51.
12. Екопідеатрія / М.П. Гребняк, С.А. Щудро, О.Б. Єрманченко [та ін.] // Дніпропетровскь: Пороги. — 2011. — 299 с.
13. Зайцева О.В. Аналіз моніторингових метаболічних показників у хворих на поширений псоріаз / О.В. Зайцева, Н.В. Жукова, Є.Г. Татузян // Експериментальна і клінічна медицина (Харків). — 2009. — № 1. — С. 89—93.
14. Катуніна О.Р. Імунна система шкіри і її роль в патогенезі псоріазу / О.Р. Катуніна // Укр. дерматології та венерології. — 2005. — №1. — С. 19—22.
15. Комарцева В.В. Вимірювання показників якості життя у хворих на псоріаз / В.В. Комарцева // Російський журнал шкірних і венеричних хвороб. — 2009. — № 5. — С. 20—23.
16. Коноваленко A.A. Особливості перебігу ускладнених форм псоріазу на сучасному етапі / A.A. Коноваленко // Медичні новини. — 2009. — № 5. — С. 100—104.
17. Кубанова A.A. Концепція і визначення якості життя хворих в дерматовенерології / A.A. Кубанова, A.A. Мартинов // Вісник дерматології і венерології. — 2004. — № 4. — С. 16—19.
REFERENCES
1. Abdeiev R. M. The impact of environmental factors on the prevalence of psoriasis / R. M. Abdeiev //Epidemiology and infectious diseases. ‒ 2008, No. 6. ‒ P. 27‒29.
2. Avetikian S. S. The peculiarities of clinical presentation, course and therapy of psoriasis in men / S. S. Avetikian // Author’s abstract of Cand. Sci. Med. (PhD) Thesis: 14.00.11. 2008. ‒ 23 pgs.
3. Adaskevych V. P. Diagnostic indices in Dermatology / V. P. Adaskevych // Medical Book, 2004, 165 p.
4. Bakulev A. L. Psoriasis as a systemic disease / A. L. Bakulev, Yu. V. Shagova, I. V. Kozlova // The Bulletin of Saratov Medical University. ‒ 2008, No. 8. ‒ P. 13‒20.
5. Batkaiev E. A. Pathogenetic mechanisms of proliferative processes in psoriasis / E. A. Batkaiev, T. V. Abramova // Bulletin of Postgraduate Medical Education. ‒ 2006, No. 2. ‒ P. 56‒58.
6. Bergstrom K. G. Psoriasis / K. G. Bergstrom // Practica, 2007. 152 pgs.
7. Vladimirov V. V. Psoriasis: etiopathogenesis, clinical presentation, treatment and prevention. Quality of life / V. V. Vladimirov, E. V. Vladimirova // Skin Diseases. ‒ 2006, No. 6 (17). ‒ P. 47‒49.
8. Gerasimov O. M. Medical Statistics / О. М. Gerasimov // Мoscow, ‒ 2007. ‒ 480 pgs.
9. Golubchikov M. V. Performance indicators of medical and preventive care for patients with skin and venereal diseases in Ukraine / M. V. Golubchikov // Centre for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. Kyiv. ‒ 2009. ‒ 110 pgs.
10. Grebniak M. P. Preventive medical ecology / M. P. Grebniak, S. V. Grishchenko, V. I. Agarkov // Dnipropetrovsk: Porogi. ‒ 2013. ‒ 196 pgs.
11. Proceedings of scientific works of the 2nd All-Russian Dermatovenereology Congress / V. S. Dmytruk, V. S. Sokolova, L. V. Stryga et al. //Saint-Petersburg ‒ 2007. ‒ P. 51.
12. Ecopaediatrics / M. P. Grebnyak, S. A. Schudro, O. B. Iermanchenko et al.// Dnipropetrovsk: Porogi. ‒ 2011. ‒ 299 pgs.
13. Zaitseva O. V. Analysis of monitoring-related metabolic parameters in patients with extended psoriasis / O. V. Zaitseva, N. V. Zhukova Ie. G. Tatuzian // Experimental and Clinical Medicine (Kharkiv). ‒ 2009. ‒ No. 1. ‒ P. 89‒93.
14. Katunina O. R. Immune system of the skin and its role in the pathogenesis of psoriasis / O. R. Katunina // Ukr. J. Dermatology and Venereology. ‒ 2005. ‒ No. 1. ‒ P. 19‒22.
15. Komartseva V. V. Measurement of quality of life indicators in patients with psoriasis / V. V. Komartseva // Russian Journal of Skin and Venereal Diseases. ‒2009. ‒ No. 5. ‒ P. 20‒23.
16. Konovalenko A. A. Peculiarities of the course of complicated forms of psoriasis at the present stage / A. A. Konovalenko // Medical News. ‒ 2009. ‒ No. 5. ‒ P. 100‒104.
17. Kubanova A. A. The concept and the assessment of the quality of life in dermato-venereological patients / A. A. Kubanova, A. A. Martynov // Bulletin of Dermatology and Venereology. ‒ 2004. ‒ No. 4. ‒ P. 16‒19.
Надійшла до редакції: 11.06.2018 р.