Національний медичний університет імені O.O. Богомольця, м. Київ, Україна

Резюме. Мета дослідження. Порівняльна оцінка кандидоносійства у ротовій порожнині осіб молодого віку (18–30 років), в раціоні харчування яких надмірну кількість займають швидкозасвоювані вуглеводні продукти, а також в осіб, які дотримуються раціонального харчування, з подальшою ідентифікацією та визначенням топології грибів роду Candida на слизовій оболонці порожнини рота.
Матеріали та методи. Для досягнення мети нами проведено анкетування серед 150 осіб. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження здійснювали з чотирьох біотопів порожнини рота. Досліджені особливості грибкової мікрофлори у 35 осіб молодого віку, які надмірно споживають швидкозасвоювані вуглеводні продукти (цукор, шоколад, зефір, тістечка, цукерки, пряники).
Результати та їх обговорення. Показано, що рівні кандидоносійства в осіб з раціональним харчуванням та в осіб із частим вживанням швидкозасвоюваних вуглеводних продуктів достовірно відрізняються. Було виділено чисті культури грибів роду Candida, проведено ідентифікацію і встановлено їх топографічні особливості, показано, що найбільший рівень контамінації дріжджеподібними грибами властивий ретромолярним ділянкам щоки та слизовій оболонці спинки язика.
Висновки. Встановлено, що серед всіх ідентифікованих кандид у біотопах ротової порожнини превалює Candida albicans.

Ключові слова: кандидоз, ротова порожнина, мікрофлора, вуглеводи, дріжджеподібні гриби.

Вступ. Зростання мікозів, в тому числі й кандидозу, в Україні та світі пов’язане з впливом різних несприятливих факторів. Сучасні дослідження надали можливість виділити ряд факторів, які безпосередньо впливають на розвиток мікозів. Серед них: неправильний раціон харчування, шкідливі звички, мінлива екологія довкілля, широке використання хімічних засобів у побуті та на виробництві, застосування медикаментозних препаратів, особливо антибіотиків, кортикостероїдів, цитостатиків, імунодепресантів та інших [1]. Кандидоз ротової порожнини можуть викликати системні та інші ураження ротової порожнини негрибкової етіології, але які спричинюють пошкодження слизової оболонки порожнини рота (катаральний стоматит, рецидивуючий афтозний стоматит, туберкульоз, червоний плоский лишай) [2]. Серед осіб молодого віку важливим е стан ротової порожнини: рівень вологості, температура, аерація, особливо переміщення рівня pH в бік підвищеної кислотності; переважаючий вуглеводний раціон харчування, наявність каріозних порожнин, пародонтальних карманів. У людей похилого віку причиною орального кандидозу є поганий стан зубів та неретельний догляд за ротовою порожниною, зубними протезами [3]. У новонароджених кандидоз ротової порожнини може проявлятися як автоінфекція, а також внаслідок зараження через молоко матері, брудний дитячий посуд.

Останніми роками все частіше рівень кандидоносійства пов'язують з надмірним споживанням вуглеводів [4, 5]. Сучасна молодь зловживає продуктами, які у своєму складі містять велику кількість швидкозасвоюваних вуглеводів: шоколад, тістечка, зефір, здобне печиво, мармелад. Більшість юнаків та дівчат виїжджають в міста-мегаполіси, де ритм життя не сприяє раціональному харчуванню, а перекуси включають, в основному, шоколадні батончики.

Все вищезазначене стало підставою для проведення даного дослідження та встановлення прямого зв'язку між підвищеним показником кількості кандид у ротовій порожнині, як представника нормофлори, та надмірним споживанням швидкозасвоюваних вуглеводних продуктів.

Мета дослідження. Порівняльна оцінка кандидоносійства у ротовій порожнині осіб молодого віку (18–30 років), в раціоні харчування яких надмірну кількість займають швидкозасвоювані вуглеводні продукти, а також в осіб, які дотримуються раціонального харчування, з подальшою ідентифікацією та визначенням топології грибів роду Candida на слизовій оболонці порожнини рота.

Матеріали та методи. Для досягнення мети нами проведено анкетування серед 150 осіб. Серед них 35 осіб стверджували: понад три рази на день споживали продукти, які містять швидко-засвоювані вуглеводи (дослідна група). Паралельно було обстежено 35 осіб, що ведуть здоровий спосіб життя (правильне харчування, відсутність шкідливих звичок). Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження здійснювали з чотирьох біотопів порожнини рота: слизова оболонка щоки (ретромолярна ділянка), дорсальна поверхня язика, кут рота (межа слизової та шкіри), ділянка піднебіння. Забір матеріалу проводили стерильними ватяними турундами на дерев’яних паличках. Зібраний матеріал відразу засівали на поживне середовище Сабуро. У роботі були використані бактеріологічний (виділення чистих культур, кількісне визначення рівня колонізації грибами ділянок ротової порожнини, ідентифікація і встановлення їх топографічних особливостей), бактеріоскопічний та статистичний методи досліджень. Ідентифікація проведена з використанням тест-систем ID 32 test strips компанії bioMerieux та HiCrome Candida Agar/Modified.

Результати та їх обговорення. За результатами проведених досліджень рівень кандидоносійства на слизовій оболонці порожнини рота у здорових осіб молодого віку, які ведуть здоровий спосіб життя, становить 32,8 %. Серед контрольної групи у складі біотопів порожнини рота виявлено лише С.albicans. Кількісний показник знаходився в межах норми і становив — 10²–10³ КУО/см². Найбільший рівень колонізації грибами роду Candida у осіб молодого віку з раціональним режимом харчування спостерігали на слизовій оболонці щоки та язика — 54 % та 23,1 % відповідно. Рівень колонізації на слизовій оболонці піднебіння становив — 13,6 %, а кута рота — 9,3 % (рис. 1.).

Рис. 1. Кількісний склад грибів роду Candida біотопів порожнини рота в осіб молодого віку з раціональним режимом харчування

Показник кандидоносійства серед осіб, які зловживають швидкозасвоюваними вуглеводами, становив 41,6 %. Серед дріжджеподібних грибів виявлено С.albicans, С.krusei, С.tropicalis. При цьому 86,2 % посідає С.albicans, 4,71 % — С.krusei, 9,09 % — С.tropicalis. Кількісний показник перевищував норму рівня кандид як представника нормофлори ротової порожнини і коливався в межах 10³–10⁴ КУО/см². Симптоматично прояви кандидозу не спостерігали. Найбільший рівень контамінації дріжджеподібними грибами виявлено у біотопі слизової оболонки щоки — 47,85 %, дещо меншу кількість грибів роду Candida виявлено у біотопах слизової оболонки спинки язика та піднебіння — 25,25 %та 18,7 % відповідно, та найменша кількість дріжджів є характерною для кута роту (межа слизової та шкіри) — 8,2 %. Ці дані ілюструє рис. 2.

Рис. 2. Кількісний склад грибів роду Candida біотопів порожнини рота в осіб молодого віку, що мають надмірний вуглеводний раціон харчування

С.albicans зустрічається у складі кожного з досліджуваних біотопів (контрольна та дослідна група) у превалюючій кількості. С.crusei та С.tropicalis входить до складу біотопів дослідної групи. Серед усіх осіб молодого віку С.albicans виявлено в усіх досліджуваних біотопах ротової порожнини. Найбільша кількість С.albicans на слизових оболонках щоки та язика. С.crusei виявлена на поверхні язика та у кутах рота на межі слизової оболонки та шкіри. С.tropicalis — на поверхні язика, слизових оболонках щоки та у кутах рота (табл. 1).

Таблиця 1. Якісний склад грибів роду Candida у складі різних біотопів порожнини рота

Висновки

1. Встановлено рівень кандидоносійства на слизовій оболонці порожнини рота у здорових осіб молодого віку, які ведуть здоровий спосіб життя (32,8 %). Показник колонізації грибами роду Candida в осіб молодого віку з раціональним режимом харчування на слизовій оболонці щоки становив — 54 %, язика — 23,1 %, піднебіння — 13,6 %, а кута роту — 9,3 %.

2. Встановлено показник кандидоносійства серед осіб, які зловживають швидкозасвоюваними вуглеводами (41,6 %). Показник колонізації у біотопі слизової оболонки щоки — 47,85 %, слизової оболонки спинки язика та піднебіння — 25,25 % та 18,7 % відповідно. Найменша кількість дріжджеподібних грибів є характерною для кута рота — 8,2 %.

3. Показано, що С.albicans зустрічається у складі кожного з досліджуваних біотопів (контрольна та дослідна група) у превалюючій кількості. С.crusei та С.tropicalis входить до складу біотопів дослідної групи.

4. Експериментальна доведена важливість раціонального харчування щодо збереження динамічної рівноваги між представниками нормальної мікрофлори ротової порожнини.

Література

1. Гордіюк М.М. Кандидоз шлунково-кишкового тракту та порожнини рота: діагностика та лікування / М.М. Гордіюк. — Дніпропетровськ: Пороги, 2010. — 149 с.

2. Сергеев А.Ю. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты, лаборатор. диагностика, клиника и лечение / А.Ю. Сергеев. — Москва: Триада-Х, 2001. — 472 с.

3. Почтарь В.Н. Кандидоз слизистой оболочки полости рта / В.Н. Почтарь, В.Я. Скиба // Вісн. стоматології. — 2002. — № 1. — С. 101–105.

4. Данилевський М.Ф. Захворювання слизової оболонки порожнини рота / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, М.Ю. Антоненко — Київ: Медицина, 2010. — 640 с.

5. Сафина М.Р. Поверхностные и системные кандидозы у взрослых и новорожденных: дифференцированная терапия / М.Р. Сафина [учеб.-метод, рекомендации] Минск, 2004. — 34 с.

REFERENCES

1. Hordiyuk M.M. Kandydoz shlunkovo-kyshkovoho traktu ta porozhnyny rota: diahnostyka ta likuvannya / M.M. Hordiyuk. — Dnipropetrovs'k: Porohy, 2010. — 149 s.

2. Sergeev A.Yu. Kandidoz. Priroda infekcii, mekhanizmy agressii i zaschity, laborator. diagnostika, klinika i lechenie / A.Yu. Sergeev. — Moskva: Triada-Kh, 2001. — 472 s.

3. Pochtar' V.N. Kandidoz slizistoj obolochki polosti rta / V.N. Pochtar', V.Ya. Skiba // Visn. stomatolohii. — 2002. — № 1. — S. 101–105.

4. Danylevs'kyj M.F. Zakhvoryuvannya slyzovoi obolonky porozhnyny rota / M.F. Danylevs'kyj, A.V. Borysenko, M.Yu. Antonenko — Kyiv: Medycyna, 2010. — 640 s.

5. Safina M.R. Poverkhnostnye i sistemnye kandidozy u vzroslykh i novorozhdennykh: differencirovannaya terapiya / M.R. Safina [ucheb.-metod, rekomendacii] Minsk, 2004. — 34 s.

Надійшла до редакції 21.03.2016