Оценка рисков для здоровья потребителей использования современных средств для мытья стекол

  • Авторы: Т.Ф. Харченко, С.С. Исаева, А.В. Головащенко, А.Н. Строй, О.А. Харченко, Н.В. Терещенко, В.В. Коверин
  • УДК: 614.3:547.262:648.53
  • DOI: 10.33273/2663-9726-2018-49-2-58-61

ГП «Научный центр превентивной токсикологии, пищевой и химической безопасности имени академика Л.И. Медведя МОЗ Украины», г. Киев, Украина

РЕЗЮМЕ. Цель. На основе литературных данных и собственных исследований обобщить и изложить основные риски при использовании средств для мытья стекол. Среди требований относительно рисков средств на основе спиртов основным является выделение летучих химических веществ в зону дыхания человека. Хроническое поступление спиртов в зону дыхания человека может иметь место в холодные периоды года у водителей-профессионалов транспорта междугородных и международных соединений, на длительных маршрутах в ежедневных пользователей общественного транспорта, а также в течение длительного графику у водителей и пассажиров легковых автомобилей.

Методы. Проведено несколько серий одориметрических и санитарно-химических исследований при различных условиях моделирования, применяемые аналитические методы исследований по определению основных функциональных составляющих средств. Для достижения поставленной цели пробы воздуха отбирали в салонах автомобилей различных марок в течение 30 мин. к использованию средств, а затем в процессе их применения во время работы стеклоомывателей. Определение концентрации спиртов проводили на газовом хроматографе "Цвет 500М" с пламенно-ионизационным детектором и на газовом хроматографе "Shimadzu-GC 2014 по пламенно-ионизационным детектором. Полученные результаты моделирования условий использования незамерзающих моющих средств для мытья автомобильных стекол, свидетельствуют, что содержания их основных функциональных составляющих (изопропиловый спирт или этиловый спирт) в воздухе салонов автомобилей не обнаружено, их концентрации не превышают пределы определения аналитических методов исследования.

Выводы.При соблюдении рекомендуемых производителем регламентов использования, исследованы нами современные бытовые средства для мытья стекол, изготовленные на основе этилового или изопропилового спиртов, можно отнести к продукции с низкой степенью риска для здоровья человека.

Ключевые слова. средства для мытья стекол, спирты, поверхностно-активные вещества, условия моделирования, салон автомобиля, степень риска.

Переважна більшість препаратів для миття скла у побуті та догляду за склом автотранспортних засобів є складними за хімічним складом композиціями, які при недотриманні інструкції з використання можуть викликати негативний плив на здоров'я людини. За рецептурним складом ці засоби дуже подібні і, як правило, основним компонентом є спирти. Останнім часом у пресі порушується та поширюється тема щодо небезпеки для здоров'я людини використання незамерзаючих засобів для миття автомобільного скла.

До складу переважної більшості засобів для миття скла входять етиловий, метиловий або ізопропіловий спирти, оскільки вони найменш агресивні щодо скла та деталей кузова автомобіля, виготовлених з гуми та полімерних матеріалів. За інгаляційного надходження до організму людини кожен з них у певних концентраціях може викликати негативні реакції. ГДК атм.пов. становить: спирт метиловий -0,5 мг/м3, спирт ізопропіловий - 0,6 мг/м3, спирт етиловий - 5,0 мг/м3. Хронічне надходження спиртів до зони дихання людини найчастіше відбувається в холодні періоди року у водіїв-професіоналів транспорту міжміських та міжнародних сполучень, на тривалих маршрутах у щоденних користувачів громадського транспорту, а також впродовж тривалого графіку у водіїв та пасажирів легкових автомобілів.

Як встановлено спеціалістами Департаменту охорони здоров'я Естонії, на другій хвилині після омивання скла вміст парів метанолу у повітрі салону автомобіля становив 560 мг/м3, на третій - 740 мг/м3, на четвертій - 450 мг/м3 і значно перевищував гранично допустиму концентрацію для повітря робочої зони (350 мг/м3 протягом 15 хв) [1].

Треба зазначити, що метиловий спирт здатний викликати важкі органічні захворювання нервової системи, кишково-шлункового тракту, печінки, серцево-судинної системи та очей. Метиловий спирт отруйний, 5-10 мл призводять до тяжкого отруєння, 30 мл та більше - смертельна доза. [2]. Крім того, існує проблема зловживання засобами на основі спиртів. У зв’язку з вищезазначеним, Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 41 від 27.12.2007 «Про заборону виробництва та реалізації населенню засобів догляду за автотранспортом, що містять метиловий спирт (метанол)», заборонено виробництво засобів для миття скла, до складу яких входить метиловий спирт.

До складу засобів для миття скла також входять поверхнево-активні речовини (ПАР), як правило, неіоногенні ПАР, органічні розчинники (пропіленгліколь), гідроксид амонію, фарбники, віддушки. Важливо підкреслити, що під негативний вплив цих речовин можуть підпадати не лише фізично здорові люди, а й ослаблені, у тому числі — діти, особи похилого віку, вагітні та ін.

Основним шляхом надходження до організму людини даної групи засобів побутової хімії є інгаляційний. Дані літератури щодо біологічної дії на організм людини спиртів свідчать про їх виражену наркотичну дію, здатність викликати спочатку збудження, а потім параліч нервової системи. За тривалого хронічного впливу великих доз можуть виникати тяжкі органічні захворювання нервової системи, кишково-шлункового тракту, печінки, серцево-судинної системи, очей (метанол) [3].

Механізм дії ПАР базується на впливі на структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів зовнішнього дихання і крові. При цьому переважна більшість ПАР має відносно низьку токсичність, вони можуть чинити подразнюючу і резорбтивну дію на шкіру та слизові оболонки, а найбільша небезпека поверхнево-активних речовин і препаратів на їхній основі для людей проявляється в їх сенсибілізуючій дії, здатності викликати алергічні реакції [4].

Забруднення повітря хімічними речовинами носить короткочасний локальний характер. Однак завдяки конвективним повітряним потокам, вони можуть розповсюджуватись у повітрі приміщень (в оселі) та викликати не явне, але стабільне забруднення. Параметри мікроклімату суттєво впливають на вміст спиртів та ПАР у повітрі, збільшення повітрообміну та підвищення відносної вологості значно знижують їх вміст.

Виходячи з означеного, вважаємо за доцільне в даній роботі розглянути потенційну можливість виникнення ризиків для здоров'я споживачів використання засобів для миття скла та дзеркал, незамерзаючих засобів для склоомивачів автомобілів та рідини проти запотівання скла засобів індивідуального захисту (протигазів).

Основними небезпечними для здоров’я споживачів факторами хімічного походження при застосуванні засобів для миття скла є інгаляційне надходження до організму людини. Гігієнічні вимоги, які забезпечують безпечне для здоров’я людини використання засобів побутової хімії, поширюються як на гігієнічні, так і на токсикологічні показники. Серед вимог щодо ризиків засобів на основі спиртів основним є виділення летких хімічних речовин до зони дихання людини.

Мета роботи — оцінка ризиків для здоров'я людини сучасних засобів для миття скла, визначення їхньої відповідності гігієнічним вимогам.

Матеріали і методи. Санітарно-хімічні дослідження проведені з моделюванням умов використання засобів:

• мийного засобу для миття скла та дзеркал;

• незамерзаючих мийних засобів для миття автомобільного скла (4 зразка);

• рідини проти запотівання та очищення засобів індивідуального захисту.

До складу досліджуваних засобів входять ізопропіловий спирт (ізопропанол) або етиловий спирт (етанол), неіоногенні ПАР, пропіленгліколь, барвник і віддушка. В залежності від використаної спиртової складової засобів, санітарно-хімічні дослідження проведені з метою визначення емісії в повітря ізопропілового або етилового спирту. При моделюванні умов використання засобів були дотримані рекомендації виробників, представлені в інструкціях з використання продукції.

Умови моделювання застосування засобу для миття скла та дзеркал: температура 200С, експозиція — 1 год., співвідношення площі та об’єму повітря (агравоване) — 0,75 м2/м3. Визначення концентрації спиртів проводили на газовому хроматографі “Цвет 500М” з полум’яно-іонізаційним детектором.

Умови моделювання застосування засобів для миття автомобільного скла: відбір проб повітря салону автомобіля при роботі склоочисників та постійному використанні засобів: температура 200С, час відбору — 40 хв зі швидкістю 1 л за хвилину. Вимірювання проводили на газовому хроматографі “Shimadzu-GC 2014 з полум’яно-іонізаційним детектором.

Умови моделювання застосування засобу проти запотівання скла: температура 200С, експозиція — 1 год, співвідношення площі та об’єму повітря (агравоване) — 0,75 м2/м3. Вимірювання проводили на газовому хроматографі “Цвет 500М” з полум’яно-іонізаційним детектором.

Санітарно-хімічні дослідження відібраних проб повітря виконувались згідно з методикою визначення спиртів [5].

Таблиця 1

Одориметрічні показники при моделюванні умов застосування засобів для миття скла

 

Таблиця 2

Рівні емісії ізопропанолу у повітря при моделюванні реальних умов щодо застосування засобів для миття скла

 

Як свідчать результати досліджень, при моделюванні процесів використання засобів для миття скла та дзеркал, рідини проти запотівання та очищення засобів індивідуального захисту, ізопропанолу у повітрі приміщень не виявлено, рівні його вмісту не перевищують межі визначення методу дослідження (див. табл. 2).

Для моделювання умов використання незамерзаючих мийних засобів для миття автомобільного скла досліджено продукцію виробництв:

1. ТОВ «Нанохем» «Turtle wax» (Польща). Склад: вода, етанол, етиленгліколь, неіоногенні ПАР <0.1%, ароматизатор лимон, барвник блакитний.

2. ТОВ «Делфін Індастрі Україна», «Аляска цитрусовий» (Україна). Склад: вода, ізопропанол, гліколі, амфотерні ПАР <0,5%, ароматизатор, барвник.

3. ТОВ «Ей Джі Ей Дніпро» «Незамерзаюча рідина для омивання скла «Hi-Gear» (Україна) Склад: вода, спирт етиловий, ПАР, ароматизатор, барвник.

4. ТОВ «Lesta» (Литва). Склад: спирт етиловий, ПАР до 5%, ароматизатор, барвник.

Для досягнення поставленої мети проби повітря відбирали в салонах автомобілів різних марок протягом 30 хв. до використання засобів, а потім у процесі їх застосування під час роботи склоомивачів.

Одержані результати моделювання умов використання незамерзаючих мийних засобів для миття автомобільного скла, свідчать, що вмісту їх основних функціональних складових (ізопропанол або етанол) у повітрі салонів автомобілів не виявлено, їхні концентрації не перевищують межі визначення аналітичних методів дослідження (див. табл. 3).

Висновки

За умови дотримання рекомендованих виробниками регламентів використання, досліджені нами сучасні побутові засоби для миття скла, виготовлені на основі етилового або ізопропілового спиртів (ізопропанолу або етанолу), слід віднести до виробів з низьким ступенем ризику для здоров'я людини.

Таблиця 3

Рівні емісії спиртів у повітря салону автомобіля при моделюванні умов щодо застосування незамерзаючих мийних засобів для миття автомобільного скла

 

ЛІТЕРАТУРА

1. https://www.mke.ee/potrebitel/14462-zhidkosti-dlja-omyvanija-stekol-mashiny-mogut-byt-vrednymi-i-dazhe-smertelno-opasnymi.

2. Гончаров А.І. Справочник по химии/ А.І. Гончаров, М.Ю. Корнілов // К.: Вища школа — 1977.

3. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности / Н.В. Лазарев // — Л.,: Химия — 1971.

4. Вопросы безопасности для здоровья человека товаров бытовой химии при проведении государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы / О.А. Бобылева, В.Г. Герасимова, С.В. Сноз, В.Ф. Шилина // Современные проблемы токсикологии. — 2006. — № 4. — С.38—43.

5. Дмитриев М.Т. Санитарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружающей среде / М.Т. Дмитриев, Н.И. Казнина, И.А. Пинигина // Справ. изд. — М.: Химия — 1989.

 

REFERENCES

1. https://www.mke.ee/potrebitel/14462-zhidkosti-dlja-omyvanija-stekol-mashiny-mogut-byt-vrednymi-i-dazhe-smertelno-opasnymi.

2. Honcharov A.I. Spravochnyk po khymyy/ A.I. Honcharov, M.Yu. Kornilov // K.: Vyshcha shkola — 1977.

3. Lazarev N.V. Vrednye veschestva v promyshlennosti / N.V. Lazarev // — L.,: Khimiya — 1971.

4. Voprosy bezopasnosti dlya zdorov'ya cheloveka tovarov bytovoj khimii pri provedenii gosudarstvennoj sanitarno-epidemiologicheskoj ekspertizy / O.A. Bobyleva, V.G. Gerasimova, S.V. Snoz, V.F. Shilina // Sovremennye problemy toksikologii. — 2006. — № 4. — S.38—43.

5. Dmitriev M.T. Sanitarno-khimicheskij analiz zagryaznyayuschikh veschestv v okruzhayuschej srede / M.T. Dmitriev, N.I. Kaznina, I.A. Pinigina // Sprav. izd. — M.: Khimiya — 1989.

 

Надійшла до редакції 11.09.2018 р.