Оценка заболеваемости с временной утратой трудоспособности работников при открытом добыче железной руды

  • Авторы: С.В. Дедунов
  • УДК: 614.1+613.62]622(477)
  • DOI: 10.33273/2663-9726-2018-49-2-18-22

ГУ «Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины», г. Кривой Рог, Украина

РЕЗЮМЕ. Актуальность. Заболеваемость с временной потерей трудоспособности является важным критерием оценки влияния условий труда на здоровье работающих. Выявление причинно-следственных связей заболеваний с условиями труда работников позволяет разработать профилактические меры по предупреждению заболеваний и улучшению состояния здоровья работников.

Цель. Оценить уровень и структуру заболеваемости с временной потерей трудоспособности работников, занятых в добыче железной руды открытым способом в современной горнодобывающей отрасли. Материалы и методы. Для оценки заболеваемости работников были проанализированы больничные листы, отчеты о причинах временной потере трудоспособности. Для обработки результатов исследования использовали математико-статистические методы.

Результаты исследования и их обсуждение. Уровень ЗТВП составляет 146,90±7,27 случая (р<0,05), 1617,07±66,61 дней нетрудоспособности (р<0,05), средняя продолжительность одного случая составила 11,01±0,34, что в 1,42 раза выше случаев и в 1,58 раза выше дней нетрудоспособности, чем у работников контрольной группы. Структура ЗТВП: первое место занимают болезни дыхательной системы (58,54 %) 69,44±1,21 случая (р<0,05), на втором месте — болезни костно-мышечной системы и соединительной ткани (13,04 %) 15,51±0,86 случая (р<0,05), на третьем — травмы, отравления и некоторые другие последствия воздействия внешних факторов (7,92 %) 9,42±0,13 случая (р<0,05), четвертое место занимают болезни органов пищеварения (4,56 %) 5,43±0,19 случая (р<0,05), пятое место занимают болезни системы кровообращения (4,17 %) 4,96±0, 21 случая (р<0,05).

Выводы. Полученные результаты заболеваемости с временной потерей трудоспособности работников указанных профессий могут рассматриваться как исходные данные, побуждающие к дальнейшему изучению рисков возникновения как общей, так и профессиональной заболеваемости, к разработке комплекса профилактических мероприятий, направленных на снижение не только заболеваний с временной потерей трудоспособности, но и парапрофессиональной и профессиональной патологии.

Ключевые слова: потеря работоспособности, открытая добыча, железная руда.

Актуальність. Одним із основних напрямків соціальної політики держави є створення безпечних умов праці та здорових умов побуту і внаслідок цього забезпечення здоров’я працюючого населення [2, 9, 10].

Гірничо-металургійний комплекс — важлива галузь виробництва України, водночас вона є однією з основних, що формує професійну патологію. У територіальній структурі України підприємства з видобутку залізної руди є ядром регіональних систем, становлять основу економіки і підтримують необхідний рівень соціального забезпечення населення території. У нашій державі налічується п’ять основних залізорудних підприємств. Усі вони сконцентровані у Криворізькому залізорудному басейні [6].

У той самий час умови праці на підприємствах цієї галузі (пил, важка фізична праця, значні психоемоційні навантаження, несприятливий мікроклімат, вібрація, шум) залишаються потенційно небезпечними для здоров’я працюючих, що призводить до виникнення не лише професійних захворювань, але й підвищення рівня загальної захворюваності [1,7, 11].

За впливу тривалих професійних чинників змінюється рівень та структура окремих нозологічних форм захворювань серед працівників, спостерігаються ускладнення загальносоматичних хвороб.

Зі зростанням рівнів не лише професійної, а й загальносоматичної патології підприємство зазнає економічних втрат через простій

обладнання, лікування хворих та компенсацію непрацездатності [9].

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності є важливим критерієм оцінки впливу умов праці на здоров’я працюючих. Виявлення таких причино-наслідкових зв’язків дає змогу розробити профілактичні заходи для попередження захворювань та поліпшення стану здоров’я працівників.

Мета. Оцінити рівень та структуру захворюваності з тимчасовою втратою працездатності працівників, які зайняті видобуванням залізної руди відкритим способом у сучасній гірничо-видобувній галузі.

Матеріали та методи. Вивчали захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) у працівників провідних професій сучасної гірничовидобувної галузі та контрольної групи, що безперервно (цілий рік) трудяться у визначених виробничо-професійних умовах. Досліджуючи цю проблему, наша увага була зосереджена на окремих професіях, де робітники працюють у таких виробничих умовах не менше 3-х років. Вивчення проводили за 6 років (2012-2017 рр.). До основних робочих місць працівників, зайнятих вивезенням гірничої маси при відкритому способі видобування залізної руди у сучасній гірничодобувній промисловості, були віднесені машиніст та помічник машиніста екскаватора, машиніст та помічник машиніста електровоза, водій великовантажного автомобіля БілАЗ.

В якості контрольної групи було обрано водіїв автомобілів КрАЗ автотранспортного цеху, що зайняті перевезенням вантажів та матеріалів по території гірничо-збагачувального комбінату, у яких показники шкідливих виробничих факторів не перевищують ГДК та ГДР і відносяться згідно з гігієнічною класифікацією до 2 класу допустимого (табл.).

Кількість працівників основної групи становила 4754 особи, у контрольній групі було 982. Групи дослідження є однорідними за віковим складом та стажем, тому можна говорити про високу надійність одержаних результатів. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності аналізувалась за всіма основними нозологіями.

Для оцінки захворюваності були проаналізовані лікарняні листки, звіти про причини тимчасової втрати працездатності. Для обробки результатів дослідження використовували математично-статистичні методи.

Результати дослідження та їх обговорення: за трудовим стажем як в основній, так і в контрольній групах, превалювали працівники зі стажем роботи понад 15 років. Серед працівників основних професій, зайнятих вивезенням гірничої маси, не було працівників віком до 21 року, отже, і в контрольній групі ця вікова категорія не враховувалася.

Під час проведення аналізу ЗТВП встановлено, що у працівників, які зайняті вивезенням залізної руди, рівень ЗТВП становить 146,90± 7,27 випадка (р<0,05) (від 158,46±7,44 у машиніста екскаватора до 132,57±6,65 у помічника машиніста екскаватора), 1617,07± 66,61 дня непрацездатності (р<0,05) (від 1687,04±80,16 у машиніста екскаватора до 1457,98±54,25 у помічника машиніста екскаватора), середня тривалість одного випадку становила 11,01±0,34 (від 11,16±0,31 у машиніста електровоза до 10,73±0,08 у машиніста екскаватора), що у 1,42 раза вище за випадками та у 1,58 раза за днями непрацездатності, ніж у працівників контрольної групи та згідно зі шкалою оцінки показників захворюваності за Л.Е. Ноткіним характеризується за днями — як дуже високий, за випадками як високий.

Кількість днів непрацездатності від ЗТВП у контрольній групі становила 102,91±4,84 дня, що є достовірно менше, ніж в основній групі (р<0,05). Кількість днів непрацездатності становила 1023,31±72,24, що також є достовірно меншою, ніж в основній групі (р<0,05) і оцінюється за шкалою Л.Е. Ноткіна як за випадками, так і за днями вище середнього. Середня тривалість одного випадку у працівників основної групи в середньому становила 11,01±0,34 дня порівняно з 9,94±0,62 у контрольній групі, що свідчить про більш важкий і тривалий перебіг захворювань у працівників основної групи.

Таблиця

Оцінка рівнів захворюваності ЗТВП на основних робочих місцях та контрольній групі з 2012 по 2017 роки (на 100 працюючих), (р<0,05)

Примітка. * - різниця достовірна з контрольною групою (р<0,05)

 

Під час аналізу структури ЗТВП працівників, що зайняті відкритим видобутком залізної руди, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності має наступну картину: перше місце посідають хвороби дихальної системи (58,54 %) 69,44±1,21 випадка (р<0,05), на другому місці знаходяться хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (13,04 %) 15,51 ±0,86 випадка (р<0,05), на третьому місці — травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (7,92 %) 9,42±0,13 випадка (р<0,05), четверте місце посідають хвороби органів травлення (4,56 %) 5,43±0,19 випадка (р<0,05), на п’ятому місці — хвороби системи кровообігу (4,17 %) 4,96±0,21 випадка (р<0,05).

У контрольній групі структура випадків ЗТВП мала наступний вигляд: на першому місці — хвороби дихальної системи (58,4 %) 54,68±1,07, на другому — травми та отруєння (8,3 %) 7,81±0,78 випадка (р<0,05), на третьому місці — хвороби кістково-м’язової та сполучної тканин (7,3 %) 6,86±0,13 випадка (р<0,05), четверте місце посідають хвороби системи кровообігу (5,2 %) 4,89±0,16 випадка (р<0,05), п’яте місце — хвороби органів травлення (4,86 %) 4,56±0,11 випадка (р<0,05).

Показник днів непрацездатності характеризує трудові втрати колективу через захворювання та економічні збитки, що нанесені виробництву у зв’язку з втратою працездатності, що обумовлена захворюваністю і травмами, а також свідчить про незворотні порушення стану здоров’я співробітників даної галузі.

Частота випадків тимчасової непрацездатності за хворобами має першочергове значення, адже зміна частоти випадків є доказом впливу умов праці на здоров’я працюючих.

Висновки

1. Під час проведення аналізу ЗТВП встановлено, що у працівників, які зайняті вивезенням залізної руди, рівень ЗТВП становить 146,90±7,27 випадка (р<0,05), 1617,07±66,61 дня непрацездатності (р<0,05), середня тривалість одного випадку становила 11,01±0,34, що у 1,42 раза вище за випадками та у 1,58 рази вище за днями непрацездатності, ніж у працівників контрольної групи та згідно зі шкалою оцінки показників захворюваності за Л.Е. Ноткіним характеризується за днями — як дуже високий, за випадками — як високий.

2. Структура ЗТВП у працівників, що зайняті відкритим видобутком залізної руди, має

наступну картину: перше місце посідають хвороби дихальної системи (58,54 %) 69,44±1,21 випадка (р<0,05), друге — хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (13,04 %) 15,51 ±0,86 випадка (р<0,05), третє — травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (7,92 %) 9,42±0,13 випадка (р<0,05), четверте — хвороби органів травлення (4,56 %) 5,43±0,19 випадка (р<0,05), на п’ятому місці — хвороби системи кровообігу (4,17 %) 4,96±0,21 випадка (р<0,05).

3. Таким чином, аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності працівників зазначених професій можна розглядати як вихідні дані, що спонукають до подальшого вивчення ризиків виникнення як загальної, так і професійної захворюваності, де розробки комплексу профілактичних заходів, спрямованих на зниження не лише захворювань з тимчасовою втратою працездатності, а й парапрофесійної та професійної патології.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Захарьева С.В. Фактори риска развития АГ у работников машиностроения / С.В. Захарьева, H. А. Пасечная // Медицина труда и промышленная экология. — 2006. — № 1. — С. 15—20.

2. Кундієв Ю.І. // Професійне здоров’я в Україні: епідеміологічний аналіз / Ю.І. Кундієв — К.: Авіцена, 2006. — С. 316.

3. Концепція. Загальнодержавної цільової соціальної програми «Збереження і розвиток трудового потенціалу України на 2008-2017 роки» / Український журнал з проблем медицини праці. — 2007. — Вип. 12. — № 4. — С. 3—9.

4. Нагорна А.М. Загальна й професійна захворюваність працюючого населення / А.М. Нагорна // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матеріали XIV з’їзду гігієністів України, 19-21 травня 2004 р., Дніпропетровськ. — 2004. — Т. 2. — С. 29—32.

5. Оцінка ризику професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування України / А.М. Нагорна, П.М. Витте, М.П. Соколова [та ін.] // Український журнал з проблем медицини праці. — 2012. — № 3. — С. 3—13.

6. Орєхова О.В. Сучасний стан умов праці на підприємствах з видобутку залізної руди / О.В. Орєхова, С.В. Дедунов // Одеський медичний журнал. — 2016. — № 5. — С. 34—39.

7. Орєхова О.В. Умови праці та захворюваність працівників гірничовидобувної промисловості / Орєхова О.В. // Український журнал з проблем медицини праці. — 2016. — № 2. — С. 17—26.

8. Павленко О.І. Керування ризиками розвитку професійної пилової патології легень у працівників сучасного металургійного виробництва: дис. канд. мед. наук : спец. 14.02.01 «Гігієна та професійна патологія» / О.І. Павленко — Київ, 2015. — 200 с.

9. Павленко О.І. Оцінка загальної захворюваності працівників основних цехів металургійного виробництва / О.І. Павленко // Український журнал з проблем медицини праці. — 2012. — № 4. — С. 11—23.

10. Профессональный риск для здоровья работников: руководство / под ред. Н.Ф. Измерова и Э.И. Денисова. —М.: Тровант, 2003. — С. 448.

11. Устинова О.Ю. Влияние напряженности трудового процесса у работников горнорудной промышленности на развитие артериальной гипертензии / О.Ю. Устинова, В.Б. Алексеев, А.Н. Румянцева // Медицина труда и промышленная экология — 2013. — № 11. — С. 27—31.

12. Яворовський О.П. Професійні захворювання: порівняльні аспекти української та шведської систем діагностики, профілактики та компенсації непрацездатності / О.П. Яворовський, I. О. Парпалей, С.Г. Сова // Профілактична медицина «Журнал НАМН України». — 2014. — Т. 20. — № 2. — С. 212—219.

 

REFERENCES

1. Zakharyeva S. V. Risk factors of hypertension in workers of mechanical engineering industry/ S. V. Zakharyeva, N. A. Pasechnaya // Labour Medicine and Industrial Ecology. – 2006. – No. 1. – P. 15–20.

2. Kundiiev Yu. I. // Professional health in Ukraine: an epidemiological analysis / Yu. I. Kundiiev – Кyiv: Avicena, 2006. – P. 316.

3. A Concept of nationwide targeted social program “Preservation and Development of Labour Potential of Ukraine in 2008–2017” / Ukrainian Journal on Problems of Labour Medicine. – 2007. – Issue 12, No. 4. – P. 3–9.

4. Nagorna А. М. General and professional morbidity of working population / А. М. Nagorna // Hygienic science and practice at the turn of the century: Proceedings of the XIV Congress of Hygienists of Ukraine, 19−21 May 2004, Dnipropetrovsk. − 2004. – Vol. 2. – P. 29−32.

5. Assessment of the risk of occupational disease in workers of metallurgy, coal industry and mechanical engineering of Ukraine / А. М. Nagorna, P. M. Vitte, M. P. Sokolova et al. // Ukrainian Journal on Problems of Labour Medicine. – 2012. – No. 3. – P. 3–13.

6. Orekhova O. V. Modern status of working conditions at iron ore mining enterprises / Orekhova O. V., Dedunov S. V. // Odessa Medical Journal. – 2016. – No. 5. – P. 34–39.

7. Orekhova O. V. Working conditions and morbidity in workers of mining industry/ Orekhova O. V. // Ukrainian Journal on Problems of Labour Medicine. – 2016. – No. 2. – P. 17–26.

8. Pavlenko О. І. Managing the risks for occupational dust-associated lung disease in workers of modern metallurgical production: Cand. Sci. Med. (Ph.D.) Thesis: Specialty 14.02.01 “Hygiene and Occupational Disease” / О. І. Pavlenko – Kyiv, 2015. – 200 pgs.

9. Pavlenko О. І. Assessment of general morbidity in workers of principal workshops of metallurgical production / О. І. Pavlenko // Ukrainian Journal on Problems of Labour Medicine. – 2012. – No. 4. – P. 11–23.

10. Occupational health risks for worker’s health: A Handbook /Edited by N. F. Izmerov and E.I. Denisov. – Мoscow: Trovant, 2003. – P. 448.

11. Ustinova O. Yu. The influence of intensity of the work process on development of hypertension in mining industry workers / O. Yu. Ustinova, V .B. Alekseev, A. N. Rumyantseva // Labour Medicine and Industrial Ecology – 2013. – No. 11. – P. 27–31.

12. Yavorskii O. P. Occupational disease: comparative aspects of Ukrainian and Swedish systems for diagnosis, prevention and compensation of disability / O. P. Yavorskii, I. O. Parpaley, S. G. Sova //Preventive Medicine “The Journal of NAMS of Ukraine”. – 2014. – Vol. 20. – No. 2. – P. 212–219.

 

Надійшла до редакції 11.06.2018 р.